Новітні операції у час війни: інтерв’ю з заслуженим лікарем України, завідувачем хірургічного відділення ЦМКЛ Анатолієм Богушем

Майже рік війни навчив наших хірургів працювати по-новому. Адже тепер їм доводиться проводити не лише сучасні новітні операції, додалися й операції для військових.

Про роботу хірургів розповідає заслужений лікар України, завідувач хірургічного відділення Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні Анатолій Богуш.

Чи змінилась робота хірургів в умовах війни?

Звичайно. Першочергово потрібно було готувати колектив до масового поступлення поранених військових. Тому проводились спеціальні конференції і заняття для того, щоб ми могли в будь-який час надати кваліфіковану допомогу при масових поступленнях. Зараз наш колектив повністю до цього готовий.

З якими пораненнями поступають бійці?

Раніше ми не мали такого досвіду по операціях для поранених, особливо коли мова йде про комбіновані, важкі поранення. Але зараз ми вже його здобули і оперуємо наших військових. До нас поступають з пораненнями різного характеру (кінцівки, грудної клітки, живота).

Були випадки, які Вас здивували?

Я бачив багато поранень, але, коли стикаєшся з характером теперішніх, то треба бути дуже уважним. Є декілька моментів. Перше – це ако-баротравми. Друге – це психоемоційна травма у бійця. І третє – це осколкові чи кульові поранення. Коли вибухова хвиля кидає тіло, то йде удар по всіх органах і системах. Ці пацієнти отримують хірургічну допомогу на всіх етапах. До нас поступають пацієнти, які вже перенесли по 5-6, а то і більше оперативних втручань. Тому виділяти когось не слід. Кожен випадок є дуже серйозним, де потрібно працювати. Зараз у нас в лікарні працює  психолог. Ми підключаємо його, щоб допомогти пораненому військовому в покращенні його психо-емоційного стану. Звертаємось також до наших невропатологів для стабілізації пацієнта, адже при пораненнях шкоди зазнає і нервова система. А ми, хірурги, вже працюємо з ранами, з осколками, які треба видаляти.  Проводимо «Damage Control» та етапні хірургічні обробки ран.  Тому кожен пацієнт для нас – це індивідуальний випадок і підхід.

Що таке баротравма?

Це коли  зривна хвиля відкидає все тіло і воно б’ється  до стіни чи до землі. Тоді відбувається ураження головного мозку, грудної клітки, черевної порожнини, кінцівок. Тому не можна звертати увагу лише на рану, яка є в черевній порожнині чи на кінцівці. На перших етапах може і не бути діагностована серйозна травма, але потім воно з часом проявляється і треба надавати кваліфіковану медичну допомогу.

Чи Ваші лікарі надають допомогу на фронті?

Святий обов’язок – це захищати свою Батьківщину. З нашої лікарні зараз 36 працівників знаходяться як на фронті, так і в госпіталях. Зокрема, є і з хірургічного відділу лікар-хірург та операційна медсестра, анестезіологи працюють в госпіталі.

Чи важче зараз працювати і чи зросла кількість пацієнтів?

В хірургії легко не буває. Але зараз у нас кількість пацієнтів та оперативних втручань збільшилась. Ми пролікували три з половиною тисячі пацієнтів. Це не є для нас велика кількість. Але це той план, який ми собі ставимо і виконуємо. Я задоволений результатом нашої роботи за 2022 рік, показники збільшились за рахунок ВПО та військових. В умовах стресу хірургічні патології загострюються і у наших місцевих пацієнтів.

Які патології загострюються через складну ситуацію в країні?

Найбільше – ургентна патологія, яка є найнебезпечнішою для пацієнта. Це шлунково-кишкові кровотечі, перфоративні  виразки, гострі апендицити і холецестити. По даних показниках в нас є ріст.

Люди звертаються вже в занедбаних станах?

Так, пізнє звернення до лікаря є основною проблемою. Бо деякі пацієнти вважають, для прикладу, що апендецит – це банальна патологія, але це тільки коли на ранніх стадіях. Якщо людина звертається пізніше і в неї вже гострий апендицит тиждень або більше, то це стає серйозною патологією, як для неї, так і для хірурга. І, відповідно, можуть наступити серйозні ускладнення.

Як зараз працює хірургічне відділення?

Відділення працює в штатному режимі. У нас основні напрямки – це ургентна і планова хірургічна допомога, судинні операції, проктологія, гнійно-септична хірургія. На базі хірургічного відділу  працюють два центри. 1 – Центр герніопластики (це операції різної складності гриж черевної стінки і діафрагмальні грижі). 2 – Центр печінки і підшлункової залози.

Ми зробили біля 20 панкреатодуоденальних резекцій підшлункової залози. А це вже вища ступінь складності оперативних втручань. Провели більше 20 операцій на сонних артеріях і велику кількість шунтуючих операцій при облітеруючих атеросклерозах судин нижніх кінцівок, а також при аневризмах черевного відділу аорти. Ми провели операції на грудній клітці і середостінні  при пухлинних захворюваннях стравоходу і середостіння. Це операції досить складні, які потребують серйозної доопераційної підготовки, а також післяопераційного ведення пацієнтів.

Я задоволений, що не зважаючи на війну, ми виконуємо і надалі новітні операції. Спектр оперативних втручань розширюємо і у нас є амбітні плани.

The post Новітні операції у час війни: інтерв’ю з заслуженим лікарем України, завідувачем хірургічного відділення ЦМКЛ Анатолієм Богушем appeared first on Місто.