Якщо дитина навчається онлайн – це не означає, що вона захищена від булінгу з боку однолітків.
Навпаки, дистанційне навчання може спровокувати нові приводи для цькування.
Наприклад, увімкнені веб-камери дозволяють дітям зрозуміти, що не всі живуть у однакових умовах, пише УП ЖИТТЯ з посиланням на Huffpost.
Ось кілька індикаторів того, що дитина ймовірно страждає від цькування чи знущань у мережі.
Змінився час для використання пристроїв
Якщо ви помітили, що дитина проводити з гаджетом більше чи менше часу ніж зазвичай – це може бути однією із ознак знущань.
Наприклад, дитина може проводити у мережі дуже багато часу, щоб відстежувати, що публікує залякувальник та як реагують однолітки.
Або навпаки, перестати використовувати гаджет, щоб уникнути знущань.
Дитина стає більш роздратовано або замкнутою після використання гаджетів
Епізодична зміна настрою не є незвичною, особливо для підлітків.
Але якщо ви спостерігаєте зміни у поведінці після того, як вона провела час у мережі, це може свідчити про якісь проблеми.
Дитина може проявляти гнів, смуток, розчарування, занепокоєння або удавати щастя, щоб приховати свої негаразди.
Дитина стає більш обережною під час використання гаджетів
Це може проявлятися у тому, що дитина виходить з кімнати, щоб скористатися телефоном, вимикає вкладки, коли ви проходите повз, або уникає розмов про те, що робить на комп’ютері.
Дитина згадує, що має проблеми
Якщо ваша дитина відкриється вам, вона може не називати свої проблеми “кібер-знущаннями” чи “булінгом”.
Натомість зазначити, що має справу з однолітками, тролінгом або якоюсь драмою.
Важливо, використовувати зрозумілі для дитини слова, щоб щось їй пояснити.
Змінились повсякденні звички
Проблеми з однолітками можуть призвести до проблем з фізичним та емоційним самопочуттям.
Наприклад, дитина може відчувати страх або тривогу, почуття відчуженості, проблеми зі сном, низьку самооцінку.
Також можуть бути зміни в харчових звичках, болі у голові та животі, підвищена дратівливість.
Що в такому випадку робити батькам?
Слухайте і співчувайте.
Важливо врахувати емоційні потреби вашої дитини.
Зберіть інформацію, попросивши дитину описати, що відбувається.
Нагадайте їм, що вони не самі.
Залякування в інтернеті можуть змусити дитину відчувати себе ізольованою.
Наголосіть на тому, що в їхньому житті є люди, які піклуються про них і знаходяться тут для них.
Документуйте ситуацію.
Одним з унікальних аспектів кібер-залякування є те, що це залишає за собою сліди доказів, що підтверджують шкоду, яку зазнала ваша дитина.
Зберігайте URL-адреси, друкуйте електронні листи або веб-сторінки з негативною поведінкою, знімайте скріншоти будь-яких публікацій, що містять залякування, та зберігайте тексти.
Не забирайте їхні пристрої.
Одна з причин, чому багато дітей не висловлюються щодо знущань в інтернеті – вони думають, що батьки конфіскують телефон або обмежать доступ до соціальних мереж.
Навіть якщо ви робите це з наміром захистити свою дитину, для них це здається покаранням.
Краще вжити певних заходів, щоб захистити її у мережі, наприклад, заблокуйте електронну адресу, номер чи соціальну сторінку хулігана.
Це посилить повідомлення про те, що це не вина вашої дитини.
Продовжуйте розмову.
Повсякчас обговорюйте з дитиною як вона почувається, коли спілкується з однолітками у мережі.
Це варто продовжити навіть якщо ви вирішили одну проблему з кібербулінгом.
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓