Озеро імені… нікого
Пише - джерело.У 1954 році газета «Прикарпатська правда» сповістила, що незабаром у Станіславі з’явиться центральне міське озеро площею 36 га та глибиною від 3 до 5 м.
Для цього планувалось здійснити грандіозні земельні роботи, вибрати 98 тисяч кубометрів ґрунту, укласти дамбу, впорядкувати прилеглу територію. Там же наводився план озера, яке було поділено на кілька зон. Уздовж північного боку, паралельно дачному масиву, простягалася зона човнових змагань, у західній частині містилась зона рибної ловлі, центр водойми мала займати зона пляжу із плавучим рестораном, а на сході – спортивний сектор і пристань для човнів.
Наприкінці березня почались роботи, до яких активно залучали колективи міських підприємств. Озеро споруджувалось на болотистій місцевості, яку перерізали численні притоки Бистриці Солотвинської. І хоча газета обіцяла, що вже влітку «трудящі будуть купатися у новій водоймі», в термін не вклалися.
Лише в червні 1955-го зруйнували перемичку, води Бистриці почали заповнювати котлован. Днем народження нового озера стало 26 червня – саме тоді провели урочисте відкриття.
Перед тим на берегах висадили 5 тисяч дерев і 95 тисяч кущів, поставили пляжні кабінки для переодягання, обладнали душові, питні фонтанчики, відкрили станцію прокату човнів, для якої ще в лютому з Одеси привезли 11 човнів. Велика увага приділялась і безпеці на воді. Для цього створили спеціальну рятувальну групу з шести спортсменів та колишніх моряків, які ще мали катер та водолазні костюми.
В реальності планування озера дещо відрізнялось від газетного анонсу. Ресторан так і не спорудили, а пляжна зона містилась у його східній частині. Там спорудили відкритий бетонний басейн і вишку для стрибків у воду. Щоправда, у дев’яностих після кількох нещасних випадків металеві сходи на вишку зрізали, і нині звідти ніхто не стрибає.
Станіславське море – саме така назва прижилась до міського озера Івано-Франківська.
Цікаво, що головне міське озеро досі ніяк не називається. Можливо, що після оновлення, що вже триває, воно отримає якесь власне ім’я. Наприклад, Степана Пушика, Руслана Марцінківа або просто – Свободи.
До радянських часів на місці «моря» були мисливські угіддя князів Потоцьких. В 1930-тв року тут викопали ставки, які з’єднувала річка Бистриця-Солотвинська. Коли відкрили шлюзи на ставках, то з них розлилось ціле море, на якому і відпочивають івано-франківці. На озері купаються, ловлять рибу. Є посеред нього романтичне місце – «Острів любові», до якого пропонують дістатися на човні. Адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Мазепи Координати: 48°54’56”N, 24°41’27”E
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓