Руслан Бучковський з села Раковець, що в Солотвинській громаді, ще з дитинства почав цікавитись вівцями. Невелике захоплення тепер переросло у справжню сімейну справу, яка приносить не лише задоволення, але й невеликий дохід.
Чоловік пригадує, що як в четвертому класі він попросив дідуся купити йому маленьких ягнят. Це була звичайна Карпатська порода, яку він розмножував ще до недавнього часу. А вже у 2017 році вирішив, що хоче придбати для себе овечок набагато гарніших та кращих — породи Цуркана.
Тепер маленькі різнобарвні ягнята та великі відгодовані вівці й барани з його отари прикрашають пагорби за рідним селом. Мирно випасаються вишукуючи запашну та соковиту молоду травичку, яка тільки-но випускається з землі.
«У нас тут немає більше таких овечок. Вони більш молочні, ніж звичайні карпатські, також мають гарнішу вовну, ну й візуально також набагато красивіші та миліші. До того ж вони не такі вимогливі. Набагато краще переносять зими, легше добувають їжу, — розповідає чоловік.
Фактично круглий рік овечки на «підножному кормі». Взимку добувають собі смаколики у лісі, а навесні та до осені на пасовиську.
«Звичайно вдома ми їх догодовуємо. Люблять кукурудзу, сіно та отаву. Але взимку в лісі вони дуже люблять вишукувати жолуді, які мають багато калорій, фактично в 7 разів більше, ніж у кукурудзі, — каже пан Руслан.
Чогось особливого у догляді за вівцями немає. Звичайно що, як і кожна жива істота, вони люблять ласку. Не вичісуються, лише раз на рік в кінці березня або на початку квітня стрижуться. Це вже залежить від погоди.
Раніше вовну з овець фермери передавали в Косів та Верховину. Там з неї робили покривала, а вже після цього сімʼя самотужки все реалізувала. Тепер, з певних причин, все ускладнилось, тому вони просто продають вистрежену вовну.
Молока вівці дають звичайно ж не так багато, як корови. Переважно найбільший удій є зранку й може досягати до літри молока з вівці. За день більш ніж 2 літри вівця не дає.
«Навесні молоко набагато рідше, не таке жирне. Тому на кілограм сиру йде приблизно до 8 літрів молока. Влітку через збільшення кількості трави молоко жирніє.»
Первинний продукт — сир «вурда». Її вже потім переробляють у бринзу, яка може зберігатися довше. Проте оскільки сімʼя ще не має власних сирних погребів, то продукцію стараються одразу реалізувати.
Молоко купують переважно люди, які хворіють, адже воно відоме своїми цілющими здібностями. Воно рекомендується для профілактики рахіту у дітей, для зміцнення кісткової системи у дорослих. Кальцій, що міститься в молоці, сприяє зміцненню імунітету, відновлення організму після тривалих захворювань. До того ж в цьому молоці міститься ідеальна кількість фосфору, який необхідний для кращого засвоєння кальцію.
Окот, тобто народження нового ягнятка, відбувається тільки раз на рік. В більшості випадків зʼявляється всього одна нова особина, набагато рідше бувають двійнята, а трійня й вкрай не часто. Це дуже особливий період, коли вони потребують спеціального постійного догляду. Їх потрібно підкладати під маму, щоб вони добре їли та набиралися сил. Вже приблизно через два тижні ці маленькі кучеряві клубочки готові вийти на пашу.
Чоловік зізнається, що улюбленої серед овечок немає. Люблять всіх та кожну розрізняють на вигляд. Переважно вівці живуть до 20 років, проте репродуктивні вони всього до 10, щоб гарно могли перезимувати та дати здоровий виводок. Тому сімʼя Бучковських старається не тримати овець старших приблизно 8 років.
Коли маєш на утримані понад 60 дорослих овечок, то це робота без вихідних, адже вони самостійно не візьмуть собі їсти чи пити.
«Зараз через основну роботу я напевно найменше залучений до роботи саме з вівцями. Цим займається дружина Світлана та сини Микола й Степан. Також періодично допомагає донечка Соломія, яка здобуває ветеринарну освіту.
Вони люблять цю справу, цікавляться нею. Тому чоловік має надію, що з часом вони продовжать її.
Проте таку складну працю люди не завжди цінують, тому й вартість молока, сиру чи овець не є такою великою, як це могло б бути за кордоном. Відповідно, немає великого прибутку, а купувати корм потрібно в будь-якому випадку.
«Дуже не вистачає поля на випас. Багато земель просто заростають, але якщо не дай Бог вівця ступить на чиюсь навіть зарослу ділянку, то деякі люди сваряться. Їм краще, хай занепадає, ніж це комусь допоможе. До того ж у сухій траві розмножується дуже багато кліщів. Зараз це стало великою проблемою. Овець доводиться частіше купати в спеціальному розчині, бо вони просто іх заїдають, — ділиться чоловік.
Через нестачу поля влітку дійні вівці віддають на полонину.
«За кордоном є ціна навіть на сироватку від молока. Так тепер у нас на жаль склалося, що не кожен може собі дозволити заплатити за сир так, як це має бути. Корм подорожчав удвічі. На зиму мені потрібно до 4 тонн кукурудзи та 20 тонн сіна. Але в нас немає такого збуту, щоб я міг компенсувати ці кошти, — розповів фермер.
Окрім вовни, сирів та молока сімʼя також часом продає молодих овечок для тих, хто також хоче мати вдома таких пухнастих клубочків. Трохи рідше люди також цікавляться свіжим мʼясом.
Проте попри всі негаразди чоловік дуже любить вівчарство й хоче продовжувати цим займатися. Йому приносить задоволення, коли овечки пасують, ходять по гарних травах, набираються сил, а потім дають корисне молочко. Єдине бажання — мати трохи більше землі, щоб можна було вільно виписати виводок та не хвилюватися, що хтось прийде сваритися за зʼїдену, хоч і закинуту, траву.
The post Кучеряві клубочки: як родина Бучковських вирощує породистих та цінних овечок appeared first on Місто.
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓