Франківська психологиня про проблему дитячого цькування

В Івано-Франківському національному медичному університеті відбувся показ американської документальної стрічки “Буллер”, котра на прикладі п’ятьох дітей та їхніх родин розповідає про булінг та кібербулінг. Захід організували спільно зі студентами організації “EMSA”.

Фахівці наполягають, щоби дорослі були уважними щодо зміни поведінки дітей, адже сьогодні дедалі більше підлітків стають жертвами булінгу.

На перегляді фільму також була присутня кандидатка медичних наук, доцентка кафедри психіатрії, наркології та медичної психології ІФНМУ Олена Пітик. Після завершення документальної кінострічки вона обговорила всі аспекти, які були продемонстровані на екрані.

Цькування у підлітковому віці, зазначає фахівець, може відбуватися з різних причин. Приниження можуть зазнавати діти, які мають інший колір шкіри, віросповідання, фізичні вади чи сексуальну орієнтацію. Пітик стверджує, останнє – проблема відсутності сексуальної освіти, як такої, в Україні.

“Батьки думають, що дитина повинна дізнаватися про сексуальні стосунки від вчителів у школі, – пояснює кандидатка медичних наук. – Вони взагалі не надають жодної інформації. Але, насправді, чим швидше  така освіта починається, тим більш обізнана і терпиміша людина є. Адже різні сексуальні орієнтації не вважаються розладами вже давно”.

Дуже потужний чинник – стосунки з батьками. Якщо одні дорослі вчать не розпалювати конфлікт, то інші навпаки, кажуть давати агресивну відповідь. Але це не про дати здачу, наголошує Олена Пітик, а про відверте побиття та знущання, по принципу «ти, або тебе».

У цьому фільм були продемонстровані три види булінгу: вербальний, фізичний та соціальний. Перший тип, каже спеціалістка, можна запідозрити по поведінці дитини. Коли та, старається не відвідувати школу, або ходить до неї обхідними шляхами. У такому випадку батьки мають одразу звернути на це увагу.

“За умов вербального булінгу батьки мають надати своїй дитині підтримку та максимально підвищити її самооцінку, – акцентує увагу Олена Пітик. – Однак, стандартних фраз: “Ти молодець!” та “Ти розумничка!” – не достатньо. Дитина обов’язково повинна чути: «Я тобою пишаюся!».  Я наполягаю на цій фразі бо вона критично важлива. Піднявши її самооцінку та завоювавши довіру, батьки можуть добитися того, що дитина зможе відкритися і зізнатися в тому, що вона – жертва булінгу”

Про фізичний булінг можуть свідчити синці, розірваний одяг, тощо. Всі такі випадки батьки повинні фіксувати у письмовому вигляді: хто що говорив, робив та коли саме. Оскільки просто розмовами ні з дитиною, ні з батьками “буллера”, чи ним самим, ситуації не вирішать.

Читайте також:  Жахливі умови: як горе-матір на Надвірнянщині не доглядає за дітьми

“Тут повинні бути адміністративні заходи.  У цих випадках обов’язково мають бути залучені правоохоронні органи. Бо цей цикл “жертва-насильник” сам по собі не розірветься, до поки хтось не піде з нього. Адже з кожним разом тиск на об’єкт булінгу ставатиме все сильнішим”, – наголошує доцентка кафедри психіатрії, наркології та медичної психології ІФНМУ.

Ще один вид насильства – соціальний. Це дуже складний тип, коли дитину не включають в колектив. Тобто, не беруть на вечірки або обговорюють її за її спиною. Його найчастіше зазнають дівчата. В такому зізнатися батькам надзвичайно складно і такий вид булінгу також може проявлятися психосоматично.

“Тут надзвичайно складно вплинути адміністративно, – пояснює Олена Пітик. – Ви ж не можете змусити учнів спілкуватися з тією дитиною або запрошувати її на вечірки. Рекомендація батькам – залучати дитину до інших видів позашкільної діяльності, дати їй можливість знайти собі друзів, компанію поза школою”

Окрім цього доцентка кафедри психіатрії, наркології та медичної психології ІФНМУ зачепила тему так званого кібербулінгу, який не був показаний у фільмі. Вона каже, це дуже поширений та небезпечний вид психологічного насильства, який може штовхати дітей на необдумані вчинки.

“Тут також повинні бути адміністративні заходи. Без втручання правоохоронних органів цей вид булінгу неможливо припинити. А він може призвести до страшних наслідків. Всі пам’ятають гру «Синій кит». Таке повинно попереджатися і запобігатися структурами кіберполіції”, – наголосила Олена Пітик.

Показ документального фільму “Буллер” відбувся у рамках кіноклубу Docudays UA “Democracy Defenders” молодіжної організації “СТАН”. За словами медіа-менеджера організації Андрія Волика, у їхніх планах – показати документальну стрічку, яка відкрито говорить про булінг та його наслідки, у школах Івано-Франківська. Зокрема прагнуть до кінця нинішнього року охопити нею якомога більше навчальних закладів міста.

Довідково: “Буллер” – документальна стрічка американського режисера Лі ГІрша. Фільм розповідає історії двох американських підлітків та їхніх родин. Стрічка відзнята протягом одного навчального року. Режисер стрічки пропонує поглянути на сповнені болю, а часом і небезпеки, життя дітей, яких цькують однокласники. Лі Гірш викриває проблему, що виходить за географічні, расові, етнічні та економічні межі.

Популярні дописи:

Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓


Читайте також: