Уляна Пилипець
Уже влітку 2024 року українці зіштовхнулися з масовими та довготривалими вимкненнями електроенергії. У зв’язку з цим багатьох турбує питання: а що ж буде взимку? Як у соцмережах, так і в ефірах телебачення звучать не надто оптимістичні прогнози: наявність електроенергії лише до шести годин, проблеми з тепло- і водопостачанням.
То ж чи буде світло в українців взимку і що робить влада, аби підготуватися до зими, яка наближається?
Сценаріїв декілька
Навіть вже тепер, на початку осені, маємо дефіцити в енергосистемі — все через ворожі обстріли української енергетики. У НЕК «Укренерго» зазначили, що сьогодні українська енергосистема продовжує відновлюватись після дев’яти масованих атак росіян, у ній зберігається дефіцит потужності, а на енергооб’єктах тривають аварійні та планові ремонти.
Днями Центр протидії дезінформації назвав можливі сценарії вимкнень світла в Україні взимку. За оптимістичним сценарієм, в осінньо-зимовий період вимкнення світла триватимуть до 12 годин на добу, а за песимістичним — до 20 годин.
5 вересня експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук зазначив, що за сприятливих умов — стабільна робота 8-9 енергоблоків АЕС та відносно тепла зима — можливо відновити близько 3 ГВт із пошкоджених 6 ГВт потужності. У такому разі вимкнення електроенергії триватимуть до 12 годин на добу.
За песимістичним сценарієм, якщо відновлять лише 2000 МВт, а працюватимуть 6-7 блоків АЕС при суворій зимі, — українці можуть залишитися без світла до 20 годин на добу.
За найгіршим сценарієм, якщо росія продовжить атакувати українську енергетику, то цієї зими українці можуть проводити до 20 годин на добу без світла та опалення.
За прогнозом члена Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергія Нагорняка, якщо температура взимку опуститься до -10°C, — українці з великою вірогідністю матимуть електроенергію лише протягом 12-14 годин на добу, а решту часу — приблизно 10 годин — перебуватимуть без світла.
Але ж чи можливо пройти зиму взагалі без вимкнень за умови відсутності обстрілів тощо. В інтерв’ю виданню ВВС Україна тодішній керівник НЕК «Укренерго» пояснив:
«Я дуже би хотів всіх порадувати і сказати, що відключень не буде і все буде ок. Але на сьогодні, враховуючи ту ситуацію, в якій ми є, не можемо бути завеликими оптимістами. Ми завжди прораховуємо найгірші сценарії та готуємося до них. Тому, скажімо так, при теплій зимовій погоді +2, +3 цілком можливо, що ніяких відключень не буде. При температурі -10 енергосистему збалансувати без відключень буде неможливо».
Вода по годинах
У разі тривалих вимкнень електроенергії в Івано-Франківську, як і в інших містах країни, може виникнути проблема з водопостачанням та водовідведенням. Ще наприкінці червня цього року міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків говорив про те, що, зважаючи на вкрай складну ситуацію в енергетиці, тривалі вимкнення світла, в місті можуть запровадити погодинні графіки подачі води.
А відсутність водопостачання, за словами Михайла Смушака, заступника міського голови, директора Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міськради, є значно більшою проблемою. У комунальному підприємстві «Івано-Франківськводоекотехпром» придбали резервні генератори, аби частково забезпечити постачання води у випадку повних блекаутів.
«Ходили розмови про те, що воду подаватимуть за графіками. Ми цього варіанту не відкидаємо. Зараз, маючи усі наявні ресурси та можливості, доставити воду зможемо до перших поверхів. Відтак люди зможуть стежити за графіками і набирати воду чи, скажімо, у сусідів, чи в підвальних приміщеннях, де триває робота над облаштуванням спеціальних для цього місць», — говорить Смушак.
Але не графіками подачі єдиними. У місті опрацьовують можливість підвезення води до мікрорайонів, а також ремонтують колонки для набору технічної води, які працюватимуть у різних частинах міста.
Тепло під загрозою?
Тривалі вимкнення тягнуть за собою й ряд інших проблем, серед них — теплопостачання до будинків, оскільки котельні не можуть працювати без електроенергії. Попри те, що вони належать до критичної інфраструктури і вимикати їх не мали би, є малі котельні, які обслуговують декілька будинків. Аби забезпечити роботу котелень і постачання тепла, місто закупило генератори й для них.
Якщо з постачанням електроенергії до котелень розібралися, то виникає інша проблема — зношені та старі тепломережі.
«Ніщо не є вічним, і з часом все зношується та ламається, тепломережі — не виняток. Вже зараз, не чекаючи холодів, ми ремонтуємо тепломережі всюди, де це можливо. Адже одна справа — доставити тепло до будинку, а інша — по квартирах. На жаль, у місті є старий житловий фонд, де мережі особливо потребують відновлення, а мешканці не готові співфінасувати ремонт. Там ми проводимо всі можливі планові ремонти, аби не залишити людей без тепла», — продовжує Михайло Смушак і додає, що такі заклади соціальної сфери як лікарні, школи, дитячі садочки та інші будуть з теплом за будь-яких обставин.
Планувати наперед
Окрім активних робіт у сфері водопостачання, водовідведення і тепла, в Івано-Франківську готуються й до прибирання снігу, закупівлі необхідних матеріалів, ремонту ямковості тощо. Це робиться для того, аби розчищати дороги і забезпечувати проїзд транспорту, ремонтних бригад, медиків та інших служб.
«Це може звучати дивно, що ми готуємось до прибирання снігу вже, але закупити ті ж самі піщано-сольові суміші вдається не так швидко, і ми не будемо чекати, коли випаде сніг і тоді думати, як би розчистити», — пояснює Михайло Смушак.
Також, за його словами, світлофори у місті обладнують спеціальним резервним живленням, аби забезпечити їхню безперебійну роботу в умовах вимкнення світла.
«Комунальна сфера — це та сфера, де все потрібно планувати наперед. Зокрема, це стосується й утримання кладовищ та створення нових місць. На жаль, люди продовжують помирати, і ми готуємо місця для поховання», — розповідає директор департаменту.
Як вижити?
Ми повинні розуміти, в якому часі живемо й адаптуватися до цього настільки, наскільки це є можливим. Попри зусилля влади треба все ж покладатися на власні сили. За можливості купувати в домівки резервні пристрої живлення, портативні електростанції, а там, де це можливо, заготовлювати дрова для утеплення житла та допомагати тим, хто поруч.
«Десь легше тим людям, хто живе у приватних будинках. Якщо у приватному будинку немає газу, — власник може встановити твердопаливний котел та закупити дрова для обігріву помешкання. Тобто є шанс вирішити питання з обігрівом. Якщо немає електроенергії, — можна придбати і встановити інвертор напруги або генератор. Утім, це все потребує вкладення значної суми грошей», — коментує Смушак.
На запитання, що робити людям похилого віку, з інвалідністю та іншим соціально-вразливим верствам населення, заступник міського голови каже, що працюватимуть соціальні служби, які відвідуватимуть таких людей і допомагатимуть їм.
«Також варто пам’ятати про те, що функціонуватимуть пункти незламності, де можна зарядити пристрої, попрацювати й зігрітися. Ми готуємося до гіршого, але сподіваємось, що цього не знадобиться. За оптимістичних прогнозів, якщо не буде чергових атак, — зима пройде без проблем, у протилежному випадку будуть усі вищезазначені сценарії», — підсумовує Михайло Смушак.
Попри все, прогнози — річ мінлива. Доки існує ворог — ми завжди повинні бути готовими до всіх можливих сценаріїв, і найголовніше — об’єднуватись, аби пережити зиму, що наближається.
The post Зима 2025: що чекає на українців appeared first on Місто.
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓