Викладачка Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова на парах називає Україну американською колонією, розповідає про громадянську війну, неонацизм, дозволяє собі переписуватися зі студентами на парах російською мовою.
Пише - джерело.
Що з цим можна зробити?
Відповідь на це питання не така проста та очевидна. Є велика спокуса написати “Треба звільнити!”.
Я не думаю, що рішення настільки просте. Я переконана, що університет має мати автономію, яка має передбачати можливість самостійно приймати кадрові рішення.
Чому це важливо?
Бо це гарантує захист ідеї академічної свободи. Академічна свобода передбачає можливість висловлювання різних позицій, академічна свобода – це про академічну дискусію. І так, вона передбачає, що у людей будуть різні позиції, і вони можуть сперечатись. Що важливо при цьому – це гарантії того, що ці академічні дискусії будуть мати наукоовий характер.
При цьому доброю практикою також є визначення засадничих цінностей, які сповідує університет. Університет Каліфорнії в Берклі, в якому я працювала у 2018-19 році, визначає такі цінності: розмаїття, досконалість, інноваційність, публічна місія, підзвітність та прозорість. І тоді усі внутрішні процедури забезпечення якості освіти і досліджень мають спрямовуватись на захист цих цінностей.
Стратегія Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова також містить опис ціннісних засад, зокрема таке: “Університет має готувати конкурентоспроможного вчителя […] здатного […] бути громадянином Європи і світу і, одночасно, відданим патріотом української держави, речником національних інтересів”.
Простих рішень немає
Я відправила звернення до Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова з вимогою пояснити, які механізми забезпечення якості освіти існують в університеті. Ці механізми мали б унеможливлювали очевидну проросійську пропаганду, зважаючи на, але при цьому зберігати простір для інтелектуальної дискусії та висловлення різних позицій. Звісно, якщо ця дискусія не порушує конституційні засади України.
У ситуації, що склалася, немає простих рішень. Повторюсь: кадрова політика має залишатися в повноваженнях університетів. Це захищає університети, як вільні простори для висловлення різних думок. Однак це накладає на керівництво університетів відповідальність. Ключове питання до ректора Віктора Андрущенка, яким чином організовані процеси в університеті? Чи свідомі ваші працівники місії, цінностей, які несе педагогічний університет Драгоманова? Адже ваші викладачі навчають майбутніх вчителів.
Якщо для вишу це порожні слова, можливо, саме час розпочати дискусію щодо того, чого ви навчаєте студентів? Жодна формальна звітність, стоси паперів та бюрократія цього не замінять. Університетам, які не здатні це зробити, доведеться пройти через радикальну зміну керівництва на більш спроможне.
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓