Звертали увагу, чому погані люди живуть добре, а у добрих багато проблем?

Ось чому так відбувається.

Хто з нас не замислювався про несправедливість цього світу ?! Ви відкриваєте душу людині, а вона вас зраджує. Ви дбаєте про когось, а він лізе вам на голову.

Чому ніхто не помічає і не цінує добрі справи? Люди просто закривають на них очі.

Чому за щире бажання допомогти можуть навіть плюнути в обличчя? Чим ви заслужили це? І чи повинні ви все ж робити добрі справи? Чи варто воно того?

Ця притча може відповісти на ваші запитання. Мудро і вірно!

«Одного разу в будинок мудрого старого прийшла молода жінка, котра, захлинаючись сльозами, розповіла йому свою історію.

— Я не знаю, як жити …, сказала вона тремтячим голосом. Все своє життя я ставилася до людей так, як хотіла, щоб вони ставилися до мене. Я була з ними щирою і чесною. Я намагалася допомогти, не чекаючи чогось натомість. Але у відповідь люди просто використовували мене, і насміхалися за моєю спиною. Мені дуже боляче, і я страшенно втомилася. Прошу вас, скажіть, що робити?

Мудрий чоловік терпляче вислухав її і сказав:

— Роздягніться і вийдіть голою на вулицю.

— Вибачте, але ви напевно жартуєте! – скрикнула вона. Якщо я вийду роздягнена, всі почнуть сміятися і знущатися з мене!

Мудрий чоловік раптово піднявся, відчинив двері і поклав дзеркало на стіл.

Читайте також:  Це важко пояснити, але він ненaвидів свою дружину. Ненaвидів! Вони прожили разом 20 років. Цілих 20 років життя він бачив її щодня вранці, але тільки останній рік його стали дико дратувати її звички

— Вам соромно вийти голою, але ви чомусь не боїтеся ходити з роздягненою душею! Вона у вас розкрита, як ці двері. Ви дозволяєте абсолютно всім заглядати туди! Але ж душа – це дзеркало і саме тому ми можемо побачити себе в душі інших людей. І якщо люди бачать в чеснотах відображення неподобства своїх вад, то намагаються оббрехати, принизити, образити вас. Не у кожного є мужність визнати, що хтось краще за нього.

— Що мені тоді робити? Як я можу змінити це, якщо від мене нічого не залежить?, – запитала вона.

— Ходімо зі мною. Я хочу показати вам дещо … Це мій сад. Протягом багатьох років в ньому цвітуть ці квіти, а я дбаю про них. Але вони б ніколи не розпустилися для того, хто не доглядав за ними.

І ви вчіться у природи. Подивіться на ці чудові квіти і робіть так, як вони, – відкривайте свою душу тільки хорошим людям. Уникайте тих, хто ламає ваші пелюстки і затуляє їх від сонця. Ці бур’яни ростуть краще квітів, і ви нічого не можете з цим вдіяти.

У світі багато бруду і зла. Але той, хто хоче, залишається чистим … Будьте чесні перед собою та іншими. Проте, пам’ятайте: не варто метати бісер перед свинями. Це не допоможе ні їм, ні вам ».

Популярні дописи:

Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓


Читайте також:


Мітки: