facebook

Збільшене навантаження та недобір годин: чи зміниться типова навчальна програма для 5 – 9 класів

Експерти висловили критику, що проєкт типового навчального плану для 5 – 9 класів завантажує дітей ще більше, ніж було раніше. Чому так сталося та всі недоліки цього документа з’ясували у керівника робочої групи зі створення нових стандартів освіти Романа Шияна.

Пише - джерело.

Шиян входить до команди експертів з підтримки реформ. За його словами, зміни в проєкт типової програми для 5 – 9 класів вносили й після того, як робоча група віддала його вищому керівництву МОН перед оприлюдненням.

Тому поки невідомо, чи вдасться таки змінити деякі пункти в документі. Його варто доопрацювати в стислі терміни, бо вже за пів року має розпочатися пілотування нового стандарту в 5 класі.

Що ж не так з новим проєктом типової програми для 5 – 9 класів
Збільшення тижневого навантаження
Деякі експерти запевнили, що у цьому документі можна помітити значне перевантаження школярів. Наприклад, освітній омбудсмен Сергій Горбачов заявив, що в документі різко збільшили навчальне навантаження учнів. Пропонують набагато більше часу, ніж встановлений чинним законодавством 40-годинний робочий тиждень для дорослої людини.

Варто наголосити, що проєкт типового навчального плану укладено на основі “рекомендованого” навчального часу, визначеного Базовим навчальним планом у стандарті.

До прикладу, якщо взяти за основу мінімальний навчальний час, то можна побачити, що є можливість розпорядитися ним так, щоб укласти досить збалансований та гармонійний навчальний план.

На які предмети не вистачає часу, а де – перебір
Зараз становище жодної галузі, порівняно з чинним типовим навчальним планом, не погіршилось.

Але тут є сумніви. Адже статистика свідчить, що в країнах ЄС є чотири кити навчального плану: мовно-літературна галузь, природнича, математична та іноземні мови. Там кількість годин відповідає другому циклу базової освіти (7–9 класи), у середньому трохи більше половини навчального часу. А в Україні – це орієнтовно 70%.

Природнича галузь
У природничій галузі, якщо дивитися на закордонний досвід, є помітний надлишок. Так, ця галузь на цьому рівні займає в середньому 12% як у ЄС, так і в країнах ОЕСР. Цікаво, що в Кореї на це відводять 20% – там до природничої освіти долучили ІКТ і практичні та професійні вміння.

Читайте також:  Буде чи ні? У МОЗ розповіли, чи загрожує Україні загальнонаціональний локдаун

Водночас Ірландія, яка має цікаві нові рішення, виділяє 9% часу на природничу освіту в 7–9 класах. Це близько двох годин на тиждень упродовж трьох років. Тобто, вони досягають високого результату за дві години на тиждень.

А в Україні на природничу освіту відведено 25% часу. Очевидно, що це наслідок предметного поділу на фізику, хімію, біологію й географію.

Мовно-літературна галузь
У новому проєкті на українську та зарубіжну літературу виділили 3,5 години, хоча раніше було по 2 години на кожну літературу. Водночас збільшили ресурсний час на українську мову як окремий предмет – додали по пів години в 5 – 7 класах і по годині у 8 – 9 класи.

Рядок з українською мовою захищений, тож після затвердження його торкатися не можна. Тобто оптимізувати час у межах мовно-літературної галузі можна лише за рахунок літератур, якщо робити інтегрований курс,
– сказав Роман Шиян.

Також бракує годин іноземній мові. Адже планувалося поставити її на рівні 4 годин, щоби було середнє між практикою і спеціалізованими школами.

Курси морального спрямування
У проєкті типового навчального плану є предмет “Етика / курси морального спрямування”. Це означає, що деякі школи можуть зробити обов’язковими, наприклад, курс “Основи сім’ї” чи християнську етику, які раніше були курсами за вибором.

У тій редакції, до створення якої ще мала причетність уся група, згадувався як один із варіантів – курс соціально-емоційного етичного спрямування. Етика звучала тільки в такому контексті,
– наголосив Шиян.

Чи зміниться типова програма для 5 – 9 класів
Вже група експертів сформулювала свої пропозиції, спрямовані на подолання суперечностей і вузьких місць документу, і подала в МОН у межах громадського обговорення. Наразі тривають консультації.

“За результатами громадського обговорення МОН опублікує звіт поряд із проєктом документа. Він буде мати вигляд порівняльної таблиці, у якій будуть прийняті чи відхилені отримані пропозиції”, – додає експерт.

Популярні дописи:

Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓


Читайте також: