facebook

Закрити небо можна не лише за допомогою літаків НАТО – військовий аналітик

Закрити небо можна не лише за допомогою літаків НАТО – військовий аналітик

Пише - джерело.

Американський військовий аналітик Меттью Шмідт розповів в ексклюзивному інтерв’ю телеканалу ICTV, як можна забезпечити постачання гуманітарних вантажів у заблоковані російськими окупантами міста – Маріуполь, Чернігів та інші. А також про те, як НАТО може посилити позиції Володимира Зеленського у переговорах із Путіним.

Меттью Шмідт – експерт з питань стратегічного аналізу закордонних справ, політики США і питань безпеки та оборони. Викладає національну безпеку та оперативне планування в Університеті Нью-Гейвена.

Викладав стратегічне та оперативне планування у Командно-штабному коледжі Армії США. Посідає 22-гу сходинку у списку топ-100 креативних американців за авторські розробки Від архітектури до військового планування за версією американського журналу Fast Company.

— Чи нарівні проходять ці мирні переговори?

— Зеленський, звичайно, не в рівнозначному становищі, він же відповідає за життя багатьох людей, яких Путін тримає у заручниках. Тепер йому доводиться вибирати між життями людей та цінностями, за які вони борються – свобода, незалежність України, суверенітет.

Віра в те, що не можна використати силу, щоб змінити державні кордони. Це все дуже складні речі, які лідер держави має брати до уваги.

— Чи можна було б зрівняти переговорні умови та як?

— Переговори відбуваються в умовах дисбалансу. Зеленський у гіршому становищі, ніж Путін, хоча на полі бою Путін програв. Якщо говорити про “традиційну” війну, переможець на полі бою заходить у переговорний процес у сильнішій позиції. А Зеленський опинився у слабшій переговорній позиції через те, що НАТО зайняло відсторонену позицію.

До того ж у Росії армія набагато більша, і вона залишається загрозою для України в майбутньому, а Україна водночас жодної загрози для Росії й надалі не становитиме. Відтак Зеленському доводиться працювати у несправедливих умовах.

— А що НАТО та західні країни можуть зробити, аби зрівняти умови?

— Мені здається, їм потрібно серйозно замислитися над тим, щоб силоміць створити гуманітарні коридори до Маріуполя та інших міст, які стали заручниками Путіна. Тут є певні ризики, яких бояться на Заході. Наприклад, Росія може використовувати важке озброєння, зброю масового знищення або навіть вдатися до ядерного протистояння.

Але я вірю, що є креативні підходи, які допоможуть значно зменшити цей ризик. Важливо, щоб країни НАТО сигналізували про готовність активно захищати свої цінності, аби вирівняти баланс між Зеленським і Путіним за столом переговорів. Для того, щоб Зеленський мав можливість продемонструвати: за його спиною вся сила НАТО, якої у нього поки що немає.

— Як зробити так, щоби все не закінчилося ескалацією війни?

— Є проблеми логістики. Але давайте на секунду уявімо, що їх можна вирішити. Якщо зібрати сили НАТО і наполегливо пояснити Путіну, що НАТО готове відкрити евакуаційний коридор з моря. Якщо він буде втручатися в цю операцію, в особистій бесіді йому донести, що він ризикуватиме всім своїм Чорноморським флотом. Цей флот стратегічно важливий для подальших планів Путіна. Таким чином він зіткнеться з ризиком втратити важливий компонент для реалізації планів, для поточної операції флот для нього не є обов’язковим.

Захід міг би на нього натиснути та пояснити, що не треба тримати у заручниках мешканців Маріуполя ціною втрати Чорноморського флоту. Це дало б шанси провести хоча б якусь евакуацію, нехай не ідеальну. Витягти з цього пекла хоча б когось набагато краще, аніж нікого. Якщо стріляти по російських кораблях, можна або відкривати вогонь на поразку, або просто знешкодити корабель: це на якийсь час виведе його з ладу і дозволить сказати Путіну на переговорах: Не втручайся, дай закінчити цю операцію. Це одна із опцій.

Можна реалізувати подібні плани і на заході країни, закрити небо принаймні наді Львовом, створюючи безпечні зони. Я вважаю, що закрити небо можна не лише за допомогою натівських літаків. Наприклад, якщо забезпечити Україну сучасними засобами протиповітряної оборони, а також контрбатарейними радарами для артилерії, можна створити безпечну зону з землі до неба. Подивіться, найбільшої шкоди завдають саме артилерія та ракети, а не бомбардування.

Читайте також:  На Донбасі загинув 23-річний військовий з Рівненщини

Таким чином можна вирішити проблему та створити необхідні для України коридори, при цьому знижуючи ризик ескалації, адже натовських винищувачів в українському повітряному просторі не буде. Якщо з’явиться необхідність пізніше підняти їх у повітря, ніхто ж не заважає.

— Ці переговори завершаться миром чи перемир’ям?

— Це питання залежить від того, чи в пріоритеті у Зеленського сьогодні врятувати життя українців, чи змінити життя українців у майбутньому, створюючи оборонні передумови для розвитку сильнішої, вільної України через 20, 30, 40 років. Я не знаю, яка тут правильна відповідь.

Якщо він вирішить, що зараз важливіше рятувати життя, то загалом отримає перемир’я. Якщо вирішить захистити цінності, виграти війну за свої принципи – тоді, я думаю, боротьба продовжиться. Сили Росії вичерпуються. Вони не змогли реалізувати свого початкового стратегічного плану на полі бою, бо оборонні структури України технічно їх перемогли. Так може й надалі тривати деякий час, але продовження буде за рахунок життів мирного населення. Тож перед Зеленським стоїть вибір.

— Який, на вашу думку, був би повністю виграшний фінал цих переговорів для України?

— Це, за великим рахунком, боротьба за незалежність України, яка розпочалася 2004 року і нині сягає зеніту. За цей час український народ зміг побудувати хоча й недосконалу, але працюючу демократію. Недосконалу, але таку, що функціонує, ринкову економіку. Сьогодні ми бачимо, наскільки залучене українське суспільство на всіх рівнях, у всіх сферах, щоб, зрештою, побудувати вільну та незалежну Україну.

Україна переможе. Домінуючим фактором у цій війні є не зброя, а мораль і готовність кожного українця продовжувати боротися. Бажання та готовність боротися – це той фактор, який призводить до перемоги. І ця жага до перемоги у тисячу разів сильніша в українців, аніж у росіян. Російські солдати не борються за щось осмислене. Вони відстоюють галюцинацію, б’ються за диктатора, в якого не вірять. Звідси вони мають проблеми з бойовим духом, тому вони здаються в полон.

Але, на мою думку, зрештою Україна звільнить Росію. Це може бути і не в момент, коли пролунає останній постріл, може, через рік, може, через 20, а може, і через 30 років. Але у результаті, попри інформаційну блокаду, яку влаштував Кремль, росіяни почнуть отримувати інформацію, відчують ефект від санкцій та почнуть визнавати: путінська влада – це не влада їхньої доброї волі.

Рано чи пізно достатньо людей почнуть розуміти, що варто ризикнути життям, як колись вирішили українці. Вони почнуть протистояти корумпованій владі, щоб її скинути та побудувати демократичну вільну владу європейського зразка.

— Стаття 52 Віденської конвенції свідчить, що будь-яка угода, підписана під військовим тиском, не має юридичної сили. Чи варто Зеленському підписати хоч щось, аби виграти час?

— Річ у тім, що будь-яка війна поза законом. Такого поняття, як міжнародне законодавство, не існує. Є міжнародні норми, але реалізувати їх не так легко, як закони. У будь-якій війні зазвичай сторони беруть на себе зобов’язання припинити вогонь. І таким чином лідери, які підписують документи, визнають, що роблять це не під дулом автомата.

Під дулом автомата, це коли одна зі сторін каже, що не припинятиме вогонь, а, наприклад, знищить місто, якщо інша сторона не погоджується на умови. Тоді такі переговори будуть визнані міжнародною спільнотою недійсними. Але міжнародне співтовариство може вирішити, що це відповідає нормам, оскільки вони мають свій інтерес.

Я думаю, Україна має важіль за столом переговорів, але Зеленський як хороший лідер також має брати до уваги можливість зберегти людські життя. Це обмежує його переговорні позиції.

Читайте також:

Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓


Популярні дописи: