Днями в Україні набув чинності закон про фінансовий моніторинг. Не зважаючи на те, що сам по собі фінмоніторинг не є чимось новим для банківської системи країни, все ж окремі положення нового закону викликали неоднозначну реакцію серед українців. Найперше норма про те, що необхідна ідентифікація особи при поповненні рахунку на суму понад 5 тисяч гривень. Найперше, кажуть про те, що сума ця невелика – щось близько 185 американських доларів. А ще вважають, що у такий спосіб органи фінансового моніторингу акцентують увагу саме на дрібних операціях і малому підприємництві, натомість найбільші порушення відбуваються там, де є великі кошти. Уже серед перших реакцій на запровадження норм нового закону були припущення про те, що він стимулюватиме перехід до безконтрольних готівкових операцій.
Варто нагадати, що перший закон про фінмоніторинг з’явився в Україні ще з 2001 року. Його завданнями називали запобігання фінансуванню тероризму та масовому розповсюдженню зброї. Потім це поняття було розширено на протидію ухиленню від сплати податків, відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом.
Національний банк України дав свої роз’яснення щодо нового закону. Зокрема, у НБУ наполягають, що для 95% банківських клієнтів законодавчі новації не ускладнять життя, а скоріше спростять. Бо всі клієнти банків уже є ідентифікованими. Вони вже одного разу були у відділенні, заповнювали анкету та надавали ксерокопії своїх документів.
Зміни переважно стосуються неідентифікованих операцій. Але! Це не заборона їх проводити, це скоріше додаткові вимоги.
Найперше, як стверджують у головному банку країни, впроваджується ризик-орієнтований підхід у роботі з клієнтами. Тобто високоризикових клієнтів перевірятимуть більш прискіпливо. Йдеться, зокрема, про політиків чи олігархів. Тобто тих, хто може проводити операції на великі суми.
Операції звичайних людей – студентів, пенсіонерів, клієнтів в рамках зарплатного проєкту та «білого» бізнесу, що платить податки – перевірятимуть менше. Адже 95% банківських клієнтів належать саме до низькоризикової категорії.
Наголошують також і на тому, що новий закон збільшує граничний поріг операцій обов’язкового фінмоніторингу. До цього банки були зобов’язані повідомляти Держфінмоніторинг про всі операції від 150 тис. грн, а серед підстав для цього було аж 17 ознак. Новий закон збільшує граничний поріг суми до 400 тис. грн та зменшує список ознак операцій. Наразі їх всього чотири: готівка; переказ коштів за кордон; операції політиків; операції клієнтів з держав, які працюють «в антилегалізаційній сфері» (як приклад у НБУ наводять Північну Корею).
Новий закон дає суттєву перевагу клієнтам банків, як наприклад дистанційна індентифікація. Це означає, що тепер, щоб відкрити рахунок у банку, не потрібно йти у відділення. Засвідчити свою особу ви тепер можете або через відеозв’язок, або через систему BankID чи у інший спосіб.
Закон також розширює вимоги до ідентифікації тих, хто робить переказ грошових коштів. Це не стосується переказів грошей з карти на карту. Банківська карта – це вже ідентифікований продукт, і банк має інформацію про власників карток. Йдеться переважно про перекази без відкриття рахунку – наприклад поповнення рахунку через термінал. Тобто якщо ви будете поповнювати рахунок через термінал на суму 5 тис. грн і більше, потрібна ваша ідентифікація. До кінця року платіжні термінали мають обладнати спеціальними зчитувачами карт.
Втім, ці вимоги не стосуватимуться оплати комунальних послуг, сплати податків та інших обов’язкових державних платежів, оплати товарів чи послуг, поповнення кредитних карток до 30 тис грн. У цьому випадку ідентифікація не буде потрібна.
Новий закон також суттєво розширює перелік суб’єктів первинного фінмоніторингу, тобто тих, хто фактично проводить ідентифікацію клієнта. Тепер до таких суб’єктів відноситимуть також і поштових операторів, і ріелторів, і емітентів електронних грошей, і юристів, і представників грального бізнесу, і тих, хто надає податкові консультаційні послуги. Всім, кого це стосується, буде надано достатньо часу на адаптацію – до кінця цього року.
«Клієнт не повинен підтверджувати походження коштів, якщо пересилає понад 5 тисяч гривень готівкою через відділення банку. Для цього потрібен лише паспорт. Закон нічого не змінює в принципах запитування документів про походження коштів. Це стосується не тільки грошових переказів, а і поповнення власних рахунків або оплати товарів і послуг», – зазначив директор департаменту платіжних систем НБУ Олексій Шабан.
Зауважимо, що НБУ також опублікував відповіді на найпоширеніші запитання стосовно дії нового закону, котрі допоможуть клієнтам краще зорієнтуватись у нових обставинах.
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓