Через дефіцит робочої сили в Україні зростають зарплати.
Одночасно з підвищенням цін в Україні зростає заробітна плата. Якою наразі є середня зарплата в Україні, де платять найбільше, як відрізняється ситуація в регіонах і чого очікувати наступного року, з’ясовував ТСН.ua.
Яка середня зарплата в Україні
В НБУ повідомляли, що в Україні збереглася тенденція підвищення попиту на робочу силу. На тлі цього українцям почали збільшувати зарплату.
За інформацією Держстату, у II кварталі 2023 року розмір середньомісячної зарплати в Україні становив 17 176 грн. Це на 25,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Що буде 2024-го
В Україні мінімальну зарплату 2024-го підвищать двічі: у січні та квітні. Після двох підвищень мінімалка збільшиться з 6700 до 8000 грн.
За даними уряду, 2024 року рівень реальних зарплат українців буде на рівні 21 809 гривень, а з урахуванням інфляційних процесів зросте на 8,5% (раніше очікувалося зростання на 6,0%). Такий прогноз Кабмін вніс до державного бюджету на наступний рік.
Як ідеться в дослідженні від Європейської Бізнес-Асоціації в партнерстві з експерткою з аналітики ринку праці Тетяною Пашкіною, більшість українських роботодавців планують в наступному році збільшувати зарплати та кількість працівників.
Так, 65% бізнесів планують відкриватись вакансії 2024 року. 93% учасників дослідження підтвердили, що в їхніх компаніях планується збільшення рівня заробітної плати.
Де і кому платять найбільше
Як пише Держстат, найбільше зростання зарплат відбулося в таких сферах:
інформація та телекомунікації – на 30,1% — до 36 604 гривень;
фінансова та страхова діяльність – на 34,7% — до 32 801 гривні;
професійна, наукова й технічна діяльність – на 21,4% — до 22 871 гривні;
державне управління та оборона – на 13,3% — до 21 929 гривень.
У галузі освіти середні зарплати за рік зросли на 9,4% — до 13 027 гривень, а в галузі охорони здоров’я на 9,2% — до 14 882 гривень.
У працівників промисловості зарплати зросли на 26,2% — до 17 876 гривень, а у сільському господарстві на 17,8% — до 14 232 гривні. Хоча є в агросекторі і вакансії, за які обіцяють платити навіть 90 тис. грн. Наприклад, середня заробітна плата (за інформацією Agrohub):
головного агронома — близько 90 тис. гривень;
провідного — 50 тис. гривень;
рядового агронома — до 30 тис. гривень.
Традиційно рейтинг найбільш оплачуваних фахів очолюють програмісти та працівники сфери ІТ. Програмісти, які знають мову програмування Golang, в середньому можуть отримувати 90 тис. грн.
Також у списку:
топменеджери високої ланки і менеджери по продажу
оператори БПЛА та військовослужбовці (від 20 000 до 75 000 грн).
Зауважимо, що вакансії пілотів та інженерів дронів розміщують як приватні компанії (військові стартапи, компанії, що проєктують дрони), так і військові бригади ЗСУ.
Представники будівельної сфери також мають великий потенціал, зважаючи на необхідність відбудови деокупованих і навіть тилових міст, які постраждали від російських обстрілів. За даними OLX Робота, зарплата працівників цієї галузі зросла на 27% та становить 55 203 грн.
Через пошкодження внаслідок масованих російських обстрілів об’єктів енергетики, можна очікувати зростання зарплати електриків та електротехніків.
Які професії найбільш затребувані
Український сайт працевлаштування Work.ua подає топ-10 найпопулярніших вакансій, які користуються попитом у роботодаців. Серед них: продавець-консультант, менеджер із продажу, водій, кухар, адміністратор та касир.
Ситуація у регіонах
Минулого місяця найбільше зарплати зросли у Львівській (+500 грн до 18 000 грн), Дніпропетровській (+500 грн до 17 500 грн) та Одеській (+350 грн до 17 850 грн) областях.
У списку міст-лідерів за найбільшими середніми заробітками опинились Київ (21 000), Львів (19 0000), Ужгород, Дніпро та Одеса (по 18 000 грн).
Проблеми на ринку праці України (за матеріалами Еba)
дефіцит талантів;
мобілізація;
бажання працювати віддалено;
відтік кваліфікованих кадрів за кордон;
вигорання і втома співробітників;
український бізнес продовжує працювати в “сірому” або “чорному” полі, що не дуже приваблює повернення населення, яке виїхало;
диспропорції між зарплатними очікуваннями кандидатів та фінансовими можливостями бізнесу;
низький рівень заробітної плати;
брак фахівців зі знанням англійської мови;
з боку HR-відділів: ейджизм та упередженість щодо гендерних ролей;
офіційне працевлаштування військовозобов’язаних (через ризик бути мобілізованим).
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓