У 2024 році команда програми промоції читання «Текстура» запустила читацький клуб для дітей та підлітків у Франківську. Цей формат став новим викликом для організаторів, які раніше працювали лише з дорослою аудиторією.
Завдяки активній роботі з дітьми різного віку та середовища, клуб став не тільки платформою для розвитку читання, але й важливим місцем інтеграції в нових соціальних умовах. Про це Місту розповіла креативна менеджерка програми «Текстура» Ярина Микитин.
Ми вирішили розширити свій горизонт, адже є програмою промоції читання, і це значило, що варто працювати не лише з дорослими, а й залучати дітей, – розповідає Ярина.
Новий формат – новий виклик
Підготовка до запуску клубу включала залучення кураторів із досвідом роботи з дітьми. Культурна менеджерка Оксана Зьобро, яка раніше працювала PR-менеджеркою у «Видавництві Старого Лева», долучилася та розробила концепцію зустрічей і підбір книжок. Для організаторів цей досвід став новим:
Ми ніколи до цього не працювали з дитячою аудиторією. Це був виклик, який змусив нас навчатися і шукати нові підходи, – зізнається Ярина.
Програма передбачала два вікові сегменти: діти 6–8 років і підлітки 10–12 років. Особливу увагу приділяли індивідуальним потребам дітей, враховуючи їхній рівень розвитку та зацікавлення.
Програма: різноманітність і творчість
Протягом кожного сезону, який складався з шести суботніх зустрічей, діти читали книжки різних жанрів: від художньої літератури до нон-фікшн та коміксів. Особливе місце займали твори українських авторів, зокрема Тараса Прохаська і Тані Малярчук.
Ми прагнули зробити програму максимально різноманітною, щоб діти знайомилися з різними жанрами і стилями. Однією з улюблених книжок стала «Король Ку», після якої діти майстрували корони для себе, своїх батьків і навіть сусідів, – ділиться Ярина.
Інтерактивні завдання, такі як створення власних замків після прочитання «Мандрівного замку Хаула», допомагали підліткам не лише краще розуміти книжки, але й розвивати творче мислення.
Інтеграція та спільнота
Одним із головних завдань клубу було створення простору для інтеграції дітей із різних регіонів України, включаючи вимушено переміщених осіб.
Ми не ставили перед собою завдання вчити когось говорити українською або змінювати їхню ідентичність. Наша мета – створити safe place, де діти могли б знаходити друзів і почуватися комфортно, – наголошує Ярина.
Цей підхід сприяв формуванню нових дружніх зв’язків як серед дітей, так і серед батьків. Деякі з них, надихнувшись атмосферою клубу, долучилися до дорослих читацьких зустрічей.
Дві мами з нашого клубу стали активними учасницями дорослого книжкового клубу, і тепер вони є амбасадорками наших подій, – додає Ярина.
Книжки як терапія у воєнний час
Особливе значення клуб набув для дітей, які пережили травматичний досвід через війну. Він став простором для відновлення, соціалізації та навіть терапії.
Було непросто об’єднати дітей, які пережили обстріли, і тих, хто живе в умовно безпечному Франківську та не мав такого досвіду. Але це навчило нас і їх розуміти один одного краще, – пояснює Ярина.
Діти з різних регіонів знаходили спільну мову через книжки та творчість, а їхні батьки мали змогу спілкуватися і взаємодіяти в дружньому середовищі. Зокрема були діти і з Харкова, з Бахмута, з Запоріжжя, з Херсона, і звісно ж юні франківці.
Для багатьох клуб став важливим якорем у новому місті, допомагаючи знайти своє місце і спільноту, – зазначає менеджерка.
Багодійність у “Текстурі”
Проєкт читацьких щоденників має й соціальну мету. Частину примірників організатори планують передати дітям, які проживають у будинках сімейного типу.
Ми створили функцію на сайті, де кожен охочий може придбати щоденник як подарунок для дитини. Коли збереться певна кількість примірників, ми передамо їх дітям, які потребують додаткової підтримки, – розповідає Ярина.
Також разом із залишковими книжками з минулих сезонів команда планує передати комплекти у родинні доми чи інтернати – придбати щоденник можна за посиланням.
Ми хочемо, щоб кожна дитина мала можливість розвиватися і відкривати для себе світ книжок, незалежно від обставин. Для нас це важлива частина місії, – додає вона.
Щоденники вже були презентовані учасникам клубу, і зараз команда збирає зворотній зв’язок.
Ми спостерігаємо за тим, як діти їх використовують, які ідеї вони придумують. Для нас важливо розуміти, що працює найкраще, щоб у майбутньому покращити цю концепцію, – зазначає Ярина.
Цей проєкт став прикладом того, як культура та освіта можуть об’єднувати людей, незалежно від віку чи соціального статусу. Щоденники є не просто інструментом для читання, а символом спільноти, яка підтримує, надихає та змінює життя.
Плани на майбутнє
Організатори «Текстури» планують продовжити роботу клубу в 2025 році, зберігаючи акцент на різноманітності програм, інтерактивності та інтеграції.
Ми прагнемо розвиватися і створювати нові можливості для дітей та їхніх родин. Читання – це не лише про книжки, а й про спільноту, яка може змінювати життя, – резюмує Ярина Микитин.
Читацький клуб «Текстура» доводить, що навіть у складні часи культура здатна згуртовувати людей і відкривати нові горизонти.
Всі фото надані організаторами або програмою «Текстура».
The post Як зацікавити дітей читати: досвід франківського клубу «Текстура» appeared first on Місто.
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓