Як Німеччина спокушає українців покидати Польщу: ФРН бореться за українських біженців

Німеччина вперше випередила Польщу за кількістю біженців з України.

Дедалі більше українських біженців залишають Польщу і переїжджають до Німеччини.

Про це повідомляє Business Insider.

Скільки українців у Польщі і Німеччині: порівняння
За даними Business Insider, у лютому в Польщі перебувало близько 1,3 млн біженців з України. Сьогодні їх менше мільйона (близько 968 тис.).

Німеччина випередила Польщу за кількістю біженців з України. Зараз у ФРН перебуває близько 1,08 млн громадян України. Хоча перед повномасштабною війною українське населення в Німеччині було відносно нечисленним. Згідно з даними Федерального статистичного відомства Німеччини, на кінець 2020 року в Німеччині перебувало 135 тис. громадян України. Таким чином, з часів війни туди приїхало близько мільйона жителів нашої країни. І ця цифра постійно зростає, на відміну від Польщі.

Чому українці почали віддавати перевагу Німеччині
“Ми прикордонна країна, тому деякі люди просто хотіли перечекати перші моменти війни і подивитися, що буде потім. Велике значення мало й те, що біженці найчастіше їдуть туди, де мають рідних чи друзів. І вони рідко мали родичів у західних країнах”, — пише видання Slaskibiznes.pl.

“Чесно кажучи, лише після 24 лютого 2022 року українці середнього класу змогли без особливих перешкод виїхати на довше до Німеччини чи Франції”, – каже експертка WOT Foundation Олена Бабакова.

Ще рік тому Німеччина здавалася не дуже дружнім місцем для біженців з України. У багатьох великих містах тоді організовувалися проросійські демонстрації, у ЗМІ з’являлися повідомлення про погане ставлення служб до українців.

Не кажучи вже про те, що українці зазвичай не знали німецької мови, а культурні і мовні відмінності між українцями та німцями значно білші, ніж між українцями та поляками.

Проте уряд Німеччини почав приймати санкції, погодився відправити Україні важке озброєння.

“І це почало приваблювати все більше і більше біженців. Дослідження німецького уряду показують, що цілих 37 відсотків українців хочуть залишитися в цій країні назавжди, навіть якщо війна нарешті закінчиться. Для порівняння, близько 19 відсотків українців хочуть залишитися в Польщі назавжди”, – пишуть у Business Insider.

Читайте також:  В італійських Альпах на смерть замерзли дві жінки, які заблукали в горах

У виданні зауважують, що перебування в Німеччині фінансово вигідніше для біженця. За стандартом дорослі шукачі притулку мають право на 410 євро.

Отримавши притулок, біженці можуть працювати, а заробітна плата у Німеччині ​​значно вища, ніж у Польщі. Мінімальна зарплата в цій країні становить 12 євро за годину.

Мовний бар’єр залишається, хоча дослідження уряду в Берліні показують, що три чверті українських біженців у країні пройшли мовні курси, які зазвичай фінансуються державними установами Німеччини.

Як зазначає Каміль Фраймарк з Центру східних досліджень, Берлін охоче наголосив на своїй підтримці біженців, щоб “представити себе лідером регіональної допомоги Україні в усіх вимірах”, а також щоб позбавитися поганого враження, яке склалося про Німеччину від початку повномасштабної війни.

Бабакова пояснює, що спочатку українці боялися залишатися в Німеччині чи інших країнах Західної Європи через величезну бюрократію. Проте згодом змінили свою думку.

“Держава (Німеччина. – Ред.) часто оплачує біженцям житло – іноді навіть квартири-студії в Берліні чи інших великих містах, відправляє їх на мовні та професійні курси, виплачує допомогу по безробіттю, достатню для покриття основних витрат. У Польщі з цим є проблема. Так, ви отримуєте 500+, але чи заробить на це мати-одиначка з двома дітьми у Варшаві?”, – каже Бабакова.

Також вона додає, що в Німеччині чи Норвегії школи більш відкриті для іммігрантів, на відміну від польських.

Українці з Польщі повертаються додому
Ще однією причиною зменшення українців у Польщі називають повернення наших співвітчизників додому. Однак детальних досліджень на цю тему, як кажуть експерти, немає.

Популярні дописи:

Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓


Читайте також: