Великдень — особливе свято для кожної християнської сім’ї. До нього кожен готується по-різному. Люди постять, моляться, прибирають в будинках й звичайно ж збирають великодній кошик.
Головною серед запашної ковбаси, барвистих яєць, масла та сиру завжди є румʼяна паска. Для її приготування зазвичай виділяють особливий та окремий день, а рецепт у кожної господині свій — перевірений роками.
Своїми сімейними рецептами пасок та традиціями їхнього приготування для МІСТА поділились дві відомі франківки: актриса Галина Баранкевич та казкарка Уляна Маляр.
Традиції сімʼї Баранкевич
Галина Баранкевич ще з дитинства любила все, що повʼязане з тістом. Таку особливу любов до нього їй прищепила мама та бабуся.
Свою першу паску акторка випекла рівно 15 років тому. Тоді так склалися обставини, адже бабуся, яка завжди цим займалася, захворіла. Мама доглядала за нею. А оскільки вимішування паски вимагає чимало сил та часу — за роботу взялася саме Галина.
«Для нашої сім’ї було дуже важливо, щоб паска була саме домашня. Мамі було складно. Тому я вирішила спробувати зробити все сама. Робила паску за рецептом іншої бабусі з Жидачева, що на Львівщині. Її специфіка була в тому, що вона випікалася більше як хліб. З вигляду вона нічим не відрізнялася від інших пасок, але просто не була солодкою, — розповідає жінка.
Трохи згодом, коли Галина вже добре навчилась пекти цю паску, вона взялась робити ще один вид — солодку паску від другої бабусі. Туди вже додає багато цукрові та горішків.
Господиня каже, що для неї та її сімʼї готування до Різдва та Великодня, це своєрідні ритуали. Тому й цінно, щоб все було саме домашнє.
«Пасхальне тісто хоче дуже добре виміситися. Цей процес займає до 40 хвилин. Я одного разу думала, що це нінащо не впливає та погано вимісила. В результаті воно потріскалось. Тому це важливий етап. Також слід брати ретельно просіяну муку.
Під час випікання паски жінка радить відмежувати себе від всіх інших справ.
«До паски потрібно братися з гарним настроєм. Якщо ви знайте, що вас буде щось відволікати — краще не починайте. Цій справі варто виділити окремий день. Це приємна традиція, свого роду медитація. Ти посвявєштцпй день собі та позитивним думкам, бо тільки так потрібно братися до тіста. Ак, це ще й фізична робота, але це приємна праця, яка приносить натхнення та позитив. Це день для себе.
В сім’ї пані Галини паска завжди печеться в страсну пʼятницю. Багато хто каже, що це є гріхом. Проте це не більше, ніж людські забобони. Монахині кажуть, що якщо ви робите це не на продаж та не для збагачення, то це не гріх. Краще випікати паску, ніж в цей час обговорювати чи осуджувати людей.
Якщо є чіткий рецепт, то паска має вдатися. До прикладу наш рецепт від бабусі з Львівщини перевірений вже не однією моєю подругою. Якщо раніше вони завжди купували паски, то тепер все роблять самі.
Паски прикрашають завжди фігурами з прісного тіста — хрестами, колосками та квітами. Святять все тільки в неділю, щоб після Служби Божої з сімʼєю прийти додому та одразу скуштувати Великодні смаколики.
Традиції сім’ї Маляр
Уляна Маляр пригадує, що в її домі паски завжди пекла бабуся. Робили це в Чистий або ж Живний четвер. Спочатку на світанку всі милися, адже вважали, що ця вода є життєдайною та має цілющу сили. Тоді діти бігли б кукуци — хлібні пташки, якими частували дітлахів.
«Я завжди слідкувала за всіма цими процесами. Коли бабуся все вимивала, готувала необхідні для паски продукти. Це мало робитись пошепки. Не дай Бог напудити (налякати) тісто. Тому я лише дивилася, а потім брала свої пакети і бігла в кукуци, — пригадує Уляна.
Увесь процес приготування був дуже магічним. Перед роботою господиня мала помити своє обличчя та руки чистою водою, яка настояна з середи на четвер. Потім вона мала на самоті помолитися — лише господиня та її майбутня пасочка.
Останній тиждень перед Великоднем баба Уляни разувала — їла лише раз на день хліб та воду. Це був такий спосіб фізичного та духовного очищення. А вже Пасха в неділю була певною нагородою. Але обовʼязково потрібно було вистояти Всеночну Службу Божу.
Роки йшли, але традиції в їхній сімʼї були незмінними. Проте час — невблаганна річ. Бабуся померла. Тоді вже Уляна з мамою перейняли на себе обовʼязок випікання пасок.
«Ми з мамою вирішили, що стаємо ґаздинями й будемо пекти паску. Бо до того часу ґаздинею у нас була тільки баба. У нас на Гуцульщини паска не є солодкою, вона є здобною і її можна їсти як з повидлом, так і з цвіклями.
Казкарка каже, що рецепт їхньої паски звичний та не важкий. Це ніби хліб — тільки солодший.
«Прикрашаємо завжди різними фігурами й корунками. Все гарно укладаємо і в піч. Все, як робила бабуся. Мені здається, що паска з печі є найсмачнішою, має особливий та неповторний запах, — каже жінка.
Коли в Україні почалося повномасштабне вторгнення паску в сім’ї Уляни не пекли — не лежала душа. Тільки минулого року вони відновили традицію. Робили все, звичайно ж, в Чистий четвер.
«Ми приїхали в рідний Буковець. Син пішов в кукуци, а ми з мамою пекли пасочку.»
Важливу роль в сімʼї Уляни також відіграють галунки та крапанки, які також робили у четвер. Галунка — яйце писане бджолиним воском, а крапанка — яйце вкрапане кольоровими барвниками.
Кошик лагодили в суботу, щоб в неділю зранку з сімʼєю піти з ним на Службу Божу.
Вдома після церкви вся сімʼя мила обличчя у воді в яку клали крашанку та копійки.
«Я колись в це дуже щиро вірила, бо казали, якщо вмитися у цій воді, то буде дуже файним і багатим, — підсумувала Уляна.
The post Відомі франківки поділились сімейними рецептами та традиціями випікання пасок appeared first on Місто.
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓