31 січня Велика Британія вийде із Європейського Союзу. 24 січня в Брюсселі президент Європейської ради Шарль Мішель і президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен підписали рішення про вихід.
Чому відбувся Brexit
Референдум у Великій Британії за вихід з Євросоюзу відбувся 23 червня 2016 року. “За” проголосували майже 52% британців. У медіа здобув назву Brexit (від Britain і Exit).
Відмову від членства спровокувала політика біженців в ЄС. Ксенофобські та антиєвропейські партії здобули популярність на фоні міграційної кризи. До того ж, від 1973-го повної інтеграції до 2016 року у Сполученому Королівстві так і не відбулося – залишили свою валюту і відмовлялися від зони євро.
Оновлений на дострокових виборах у грудні 2019-го британський парламент ратифікував угоду з Євросоюзом. Британський уряд представляє Консервативна партія на чолі з прем’єр-міністром Борисом Джонсоном після відставки Терези Мей. Останній переміг з кампанією під гаслом “Забезпечити Брекзіт”.
Угоду між ЄС і Британією видозмінювали більше трьох років. Ухвалили другий оновлений варіант. Тривали суперечки стосовно статусу Північної Ірландії і Шотландії.
Без угоди Британія могла вийти з ЄС лише без погодження з Брюсселем, що створило б безліч візових і митних обмежень і втрат.
Як співпрацюватиме Британія і ЄС
Північна Ірландія як частина Британії формально теж виходить з ЄС, але фактично зберігає економічні та митні зв’язки з континентальною Європою. Тому не буде кордону між нею та незалежною Ірландською Республікою. Раніше Лондон розглядав такий сценарій, як загрозу національному суверенітету. Мовляв, Уельс і Шотландія теж можуть захотіти особливого статусу в складі Королівства.
До 31 грудня 2020 року для Великої Британії і ЄС триватиме перехідний період.
Будуть дотримуватися правил Спільного ринку та Митного союзу ЄС. Брюссель і Лондон працюватимуть над угодою про вільну торгівлю.
Будуть співпрацювати у сферах: науки, клімату, тероризму і зовнішньої політики. В останньому, йдеться про про запровадження санкцій проти Росії через окупацію Криму, мир і стабільність на Балканах та захист зовнішніх кордонів Європи.
Наслідки для Британії
економічні:
Велика Британія втратить 300 млрд євро до 2030 року через вихід з Євросоюзу, за даними німецького Фонду Бертельсмана.
– Це лише приблизні розрахунки. Рахують цифри до 2030 року. Це дуже абстрактно. Цифра на найближчі роки для Британії коливається у межах 100 мільярдів фунтів стерлінгів. Але британський уряд не публікує жодних даних. Це мало би статися після 31 січня, – каже політолог-міжнародник Ілля Куса.
– До кінця грудня цього року сторони можуть узгодити свої торговельні стосунки і пом’якшити удар від брекзіту.
У політиці це більше мінус, оскільки вихід Британії з Європейського Союзу – ідеологічна поразка ЄС. Буде розганятися росіянами теза, що об’єднання – провальний проект.
політичні:
– Перша проблема – ідентичності. Якщо не ЄС, то що? Коли у 1960-х почалася деколонізація, то Європейський Союз став для Британії теплою ванною, в якій розвивалися і процвітали. Тепер мають ухвалювати нові стратегії. Досі нема чіткого плану, що буде робити Британія після виходу. Якщо проваляться, то перестануть існувати у теперішній формі. Шотландія і Північна Ірландія вороже налаштована проти центральної влади Об’єднаного Королівства.
Вигоди для інших країн
– Одна з обіцянок Бориса Джонсона, що знайдуть альтернативних партнерів. Називав США, Ізраїль, країни латинської Америки. Торговельна угода зі США може бути більш вигідною для США, ніж Британії, бо ослабленій Британії підписати її дуже важливо.
Вихід Британії з ЄС – це ідеологічна поразка ЄС. Росія буде розганяти теза, що ЄС – це провальний проект. Якщо економічно брекзіт послабить ЄС, то Росія також стане економічно сильнішою.
Європа після брекзіту
– Наразі у Євросоюзі вирішують внутрішні проблеми – дисбаланс розвитку регіонів, фінансову кризу, боргові ями. Це одна з причин, чому ЄС зараз зайняв м’якшу позицію по відношенню до Росії. Щоб не було коливань на основних ринках, їм потрібно закрити або заморозити питання війни на Донбасі. Саме тому відбувається нав’язування нормандських і мінських переговорів. Тобто, кроки до примирення зробили, можна зближуватися з Росією по інших напрямках.
Після виходу Великої Британії з Євросоюзу головну роль в об’єднанні отримає Франція. Навряд чи інші країни захочуть покинути європейську співдружність. Але в організації – криза. 2007 року ЄС провів невдалу стратегію розширення. Приєднав Румунію та Болгарію, що не відповідали європейським стандартам. Багато громадян цих країн поїхали в розвиненіші держави Європи, займали робочі місця й створювали соціальну напругу. Тепер лідери Франції та Німеччини пропонують стратегію паралельного розвитку для Європи.
Днями Макрон заявив, що східне партнерство не має означати членство в Євросоюзі. Це явний сигнал Україні, Білорусі, Молдові. ЄС не хоче брати відповідальність за нових членів. Це стосується і балканських країн. Минулого року відмовилися від переговорів про вступ Албанії до союзу. Це ускладнить реформування відсталих країн. Східна Європа буде на периферії, а західноєвропейські держави замкнуться і залишаться ядром ЄС. Україні давно пора усвідомити ці зміни і зробити коригування у своїй зовнішній політиці, допоки ЄС не трансформується.
Вплив на Україну
– З погляду економіки та торгівлі наслідків для України не буде, оскільки наші стосунки з Британією не були настільки взаємозалежними. У політиці залежить чого очікуємо від тих процесів. Вступити в ЄС Україна зможе лише зайнявши рівноправні позиції. Врегулювання конфлікту на Донбасі не залежить напряму від Франції чи Німеччини.
Зараз Україна не в пріоритеті у них, бо не бере участі у європейських проектах і процесах, окрім заяв, що хочемо туди вступити. Відчуємо брекзіт лише в контексті боротьби Росії і європейських еліт. На цьому тлі Росія посилиться.
Стосунки Британії і України
Прем’єрміністр України Олексій Гончарук заявив, що Україна планує підписати нову угоду про політичну співпрацю, вільну торгівлю та партнерство з Британією під час візиту Президента Володимира Зеленського до Лондона. Наразі триває переговорний процес.
29 січня президент Володимир Зеленський тимчасово впровадив безвізовий режим для громадян Великої Британії. В уряді сподіваються, що Британія піде на зустрічні кроки.
– У них є достатньо трудових мігрантів і Британська Співдружність з якої беруть потрібні ресурси. Нинішній уряд Бориса Джонсона є правоконсервативним щодо міграційного питання. Тому виступатимуть проти того, щоб відкривати кордони, – говорить Ілля Куса.
Україні теж безвізовий режим не є вигідним.
– Це удар по нашому ринку праці. Лібералізувати візовий режим потрібно хіба для бізнесменів із різних країн, які тут хочуть відкривати бізнес.
Британія є третім за розміром інвестором в українську економіку з загальним обсягом інвестицій майже 2 млрд доларів США.
– Щодо нашої торгівлі, то її обсяги на сьогодні становлять приблизно 2,5 мільярда доларів США, каже посолка України у Великій Британії Наталія Галібаренко.
– За підсумками перших дев’яти місяців 2019 року, обсяги експорту українських телекомунікаційних та IT-послуг перевищили сумарні обсяги експорту зернових, жирів та олії. Щороку зростають обсяги британської технічної допомоги. Експорт у Британію українських товарів та послуг зріс за останні два роки майже на 50%. За показниками експорту товарів у 2019 році очікуємо рекордні цифри за останніх 10 років. Сподіваюся, що скоро побачимо суттєве зростання експорту української продукції за тими напрямами, які сьогодні користуються високим попитом у межах безмитних квот ЄС — мед, пшениця, кукурудза, соки, м’ясо птиці, солод.
Британія є третім за розміром інвестором в українську економіку з загальним обсягом інвестицій майже 2 млрд доларів США. Інвестори активно цікавляться можливостями в межах нового етапу приватизації, відкриття ринку землі, нового законодавства про концесії, про користування надрами та про розподіл продукції.
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓