“Валить ядучий дим, тече вода, а водій набирає швидкість”, – прикарпатка про екстремальну поїздку в маршрутці

Історія трапилася минулої суботи, 8 серпня в рейсовому автобусі Івано-Франківськ-Долина.

Враженнями від екстремальної поїздки прикарпатка Леся Струтинська поділилась в мережі. За словами жінки, це був останній рейс на Долину в 19.30, пишуть Версії з посиланням на Бліц-Інфо.

“Розтелепане корито з тих, які по місту їздять. Двері передні майже не відкриваються, часто люди змушені йти через задні двері. “Бо кращий автобус забрали в гори, а мені дали ото”- оправдовується водій. Десь біля Голиня в автобусі щось голосно вибухає. В салон з боку сидіння водія починає валити ядучий дим вперемішку з парою. В салон починає текти гаряча вода. Люди кричать, щоб водій зупинився. Водій набирає швидкості!!! Зупиняється на зупинці навпроти автостанції в Брошневі. І то лише тому, що мали виходити пасажири… Люди вибігають на тротуар. Водій з чоловіками “розбирають” капот автобуса. Там все в диму і залито окропом. На годиннику коло 21- ї години. Сідає сонечко. Вихідний. Пасажири німо чекають, коли водій відремонтує те, що вже не так просто відремонтувати”, – пригадує події пані Леся.

Жінка каже, що запитала у водія, що тепер робити пасажирам, адже згідно Закону водій зобов’язаний доставити їх до станції призначення. Тобто то є прямий обов’язок перевізника – надати інший транспорт.

“Водій кричить, що “зараз віддам вам по 20 гривень, не плачте”. Кажу, що він повинен організувати доїзд пасажирів в Долину, а не грошима кидати. Кричить, що я ще не знаю, що зі мною до завтра буде. А пасажири мовчать!!! Потім кричить, що нас забере кишинівський автобус. Матюкає мене, бо ж решта пасажирів постійно мовчать! За якийсь час по нас приїхав бус. І торгувались обидва водії “за оплату”, але ми вже чекали в іншому бусі. Водій, який по нас приїхав, спитав, що сталося в дорозі. І знову пасажири мовчать! І знову я сама розказувала про наші “пригоди”. Водій не міг повірити, як ми їхали з Голиня до Брошнева в автобусі, що фактично горів… Хтось із нас в тому автобусі був щасливий. Бо якби те сталося на спуску з Раківської гори, нас би, певно, по деревах збирали… Отака вона – безпека на дорозі. Отакі вони – до срачки побожні порєдні українці…”, – підсумувала жінка.