В Карпатах стався нещасний випадок, внаслідок якого загинула людина.
Ситуацію описали очевидці події, які разом з загиблим здійснювали похід в гори.
19 травня близько п’ятої вечора, Тарас Поздній, як керівник клубу Kuluar, зв’язався за резервним контактом — дружиною Ігоря — щоб висловити співчуття та підтримку.
Так вийшло, що саме він перший повідомив їй про цю трагедію. Ігор — наш постійний учасник з 2016 року, і зараз йому було всього 60 років, – пишуть на сторінці клубу.
Опис випадку:
До походу тимлідерка Ольга слідкувала за даними рятувальників і прогнозами погоди. Прогнози вказували, що зима повертається. Про те, що похід буде зимовим, повідомили всіх учасників групи. Дехто відмовився. Інші підтвердили свою участь після ознайомлення з прогнозом та рекомендаціями щодо необхідного спорядження. Додатково Ольга особисто писала і спілкувалася з кожним. Ігор (загиблий) додався за декілька днів до старту. Він мав великий досвід походів, у тому числі зимових.
—
Хронологія (від тимлідерки)
17.05.25 стартував похід. Перед стартом маршруту був проведений інструктаж з техніки безпеки під час походу. З села Кваси піднялися на полонину Браїлка і там заночували. Увечері я провела збір групи, де ми обговорили наші дії на завтра, погодні умови, складні ділянки на маршруті та особливості їх проходження. Домовилися, що йдемо всі разом, ніхто не йде вперед і не відстає. Якщо погане самопочуття, важко йти, холодно, мокро — повідомляємо мені та повертаємося назад.
Зранку трохи дощило, було хмарно, але видимість достатня. При виході на маршрут Ігор пішов уперед у швидкому темпі. Іншій частині групи довелося його довго наздоганяти.
На Близниці були о 13:00. На спуск із Близниці пішли всі разом, Ігор пішов останнім, щоб не бігти вперед. Я постійно перепитувала всіх учасників, чи все в них добре. Всі казали: важко, але все добре.
Група рухалася, зберігаючи зоровий контакт між кожним наступним учасником. Стежка — глибока та протоптана. Під другим Жандармом чекали, поки всі підтягнуться, хоч розрив був і невеликий. Через туман видимість стала гіршою, йшов сніг. Всі прийшли, але Ігор десь забарився.
Я відразу повернула за ним, щоб пришвидчити. Був вітер, ми були промоклі і не могли довго стояти й чекати, поки він підійде сам.
За кілька хвилин я побачила Ігоря на снігу. Насторожило те, що він перебував за кілька метрів від нашої стежки — ближче до крутого схилу.
Коли я підійшла до нього, на ньому не було шапки, пончо, і чомусь були розправлені штани. Я його запитала, що сталося, де його речі, можливо, він десь упав, але він не говорив — це були якісь звуки. Він виглядав дезорієнтованим.
Я витягнула його зі снігу за лямки рюкзака. По рації зв’язалася з групою. Вони прибігли допомогти: двоє взяли рюкзак, а я з ще одним учасником взяли Ігоря під руки і спробували рухатися. Він не розумів, що відбувається. Він робив крок — і, якби ми його не тримали, він би падав.
Вирішили, що йому треба трохи перепочити. Залишила Ігоря з двома хлопцями (один військовий), а сама пішла подивитися, що зі стежкою на спуск. Поки ще були сумніви, чи викликати рятувальників, чи зможемо продовжити рух самостійно. Мене не було біля 5 хвилин. Повертаючись до групи, до мене підбіг учасник і сказав, що Ігор упав з обриву.
—
Зі слів учасника-очевидця падіння:
Підійшовши до решти групи ми вирішили трохи відпочити з надією, що це допоможе Ігорю. Оля в цей час пішла перевірити маршрут, щоб ми могли далі спускатись. Ми тримали Ігоря попід руки, він дуже не впевнено стояв на ногах, і не було розбірливих слів від нього. Рюкзак поставив неподалік. Ми намагалися йому пояснити, що треба залишити рюкзак, що ми не зможемо і його тягнути, і рюкзак. Що потім повернемося за речима. Але Ігор був якось агресивно налаштований, постійно кидався до рюкзака, намагався вирватися і схопити його.
Я вирішив посунути рюкзак в сторону, щоб через нього не прийшлося перелазити при подальшому русі. Ігор не зміг би переступити через нього. Але Ігор, як це побачив, вирвався і кинувся стрибком до рюкзака. І по інерції вже разом з ним покотився вниз. Рюкзак загальмував, Ігор, на жаль, полетів далі. Видимість була обмежена і кінця схилу ми не бачили. Вирішили не спускатись на допомогу, бо був великий ризик зірватись слідом (що рятувальники пізніше теж підтвердили). Після чого повідомив Олю про те що Ігор злетів по схилу.
—
Від тимлідерки
Я одразу зателефонувала 112 — це було о 14:13. Далі діяли спільно з рятувальниками, які по прибуттю підтвердили неможливість самостійного спуску та необхідність чекати допомоги. Ми чекали на рятувальників, які сказали залишатися на місці, кутаючись в тент від намету. Зверху спуститися до Ігоря не було можливості, тож рятувальники пішли низом. Десь о 18:30 вони знайшли тіло. Сказали, що загинув від падіння з висоти.
Група спутилася до Драгобрату.
—
Цього вечора всі учасники довго, кожен окремо, давали свідчення поліції та слідчому.
На ночівлю залишились у садибі на Драгобраті. Наступного ранку о 10-й також ходили у відділок поліції для додаткових свідчень, після чого були відпущені.
—
За даними від дружини, жодних хронічних захворювань Ігор не мав. Алкоголем не зловживав. Був у гарній фізичній формі (це бачила вся група). Рятувальники сказали, що смерть настала внаслідок падіння. Але ще має бути розтин — можливо, ми отримаємо додаткову інформацію. Бо здогадки — це одне, а має бути висновок лікаря.
The post В Карпатах стався нещасний випадок: загинув чоловік appeared first on Місто.
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓