У день свого 60-річчя пенсіонер пробіг за 10 годин з Івано-Франківська до рідної Долини

У день 60-річчя Ярослав Рудяк, спортсмен-ветеран, за 10,5 годин пробіг 60 кілометрів з Івано-Франківська до рідної Долини.

Ярослав Рудяк. Фото: Тетяна Головчин

Про це пише в Фейсбуці журналістка газети “Експрес” Анна-Сабіна Ружицька.

Чоловік каже, долав по кілометру за кожен рік життя. У Долині пана Ярослава зустрічали десятки знайомих та друзів, запитували, чому так повільно біг. Чоловік з усмішкою каже, що не поспішав, бо дорогою пригадував прожиті роки. А згадати спортсменові є що.

“Я з дитинства у спорті. Щоправда, я не професіонал, але затятий аматор. Займався вільною боротьбою, у 25 років розпочав бігати, з 40 пробував себе в паверліфтингу. Та високих результатів не досягнув і повернувся у легку атлетику”.

Уже десять років чоловік долає марафонські дистанції, виступає на всеукраїнських та європейських марафонах і змаганнях. Найкращий результат спортсмена був у 2017 році, коли чоловік пробіг 194 кілометри за дві доби. Пан Ярослав зізнається, що, можливо, і став би професійним спортсменом, та все життя багато працював. Чоловік трудився мотористом у Долинському управлінні бурових робіт. Нині – пенсіонер. А ще марафонець-ветеран – багатодітний батько, у нього чотири доньки і син.

З усмішкою пан Рудяк каже:

“Я найщасливіший чоловік та спортсмен у світі, бо в мене аж п’ять “олімпійських медалей”. До речі, мій єдиний син – кандидат у майстри спорту з боксу, а доньки – стрункі та спортивні красуні”.

Коли діти підросли, то чоловік почав інтенсивніше тренуватися.

Ветеран-марафонець розповідає:

“Бігаю три рази в тиждень. Спочатку роблю розминку: 10-15 вправ – це й нахили, кругові рухи тулубом, стрибки на одній та двох ногах, біг на місці, біг з високим підніманням колін, біг із завертанням стопи назад. Після розминки біжу 30-35 кілометрів Долиною, селами району, іноді добігаю до Моршина”.

Жодної спортивної дієти чоловік не дотримується. При зрості 150 сантиметрів важить 70 кілограмів.

Ветеран-марафонець відповідає:

“Мені це не заважає. Я завжди любив добре поїсти, а побігаю – і все, що з’їв, пропадає.

Улюблені страви пана Ярослава – борщ та вареники, які готують йому дружина з доньками. Щоправда, за два тижні перед виступом на чергових змаганнях чоловік зменшує свої порції їжі удвічі, майже не їсть жирного та смаженого. На марафонах п’є лише воду з лимоном.

Кілька років Ярослав Рудяк знайшов у Галицькому районі на дорозі маленьку іконку Богородиці з Ісусом. Образок став спортсменові оберегом. Перед кожними змаганнями чоловік молиться.

Пан Ярослав мовить:

“Коли у 60-й день народження я біг з Івано-Франківська до Долини, то дорогою також молився та дякував Всевишньому за прожиті роки, родину, дітей, друзів, за те, що маю сили й здоров’я виступати і прославляти своє місто і Україну”.

Наразі у чоловіка є дві заповітні мрії: отримати більшу квартиру, бо він з дружиною та п’ятьма дітьми живе в одній кімнаті, та пробігти шість тисяч кілометрів на американському ультрамарафоні.