facebook

-Тільки про себе і власний комфорт і думаєш, не зарікайся від того, що зі мною сталося. Оглянешся потім, а тобі допомогти буде нікому! – заявила сестра

Марині 20 років. Зараз дівчина вчиться, а про заміжжя навіть і не думає, надивилася на старшу сестру Аню. Сестри вони тільки по мамі. Марина народилася від другого чоловіка, втім, зараз немає на світі обох батьків.

Пише - джерело.

Коли Марині було 14 років, вона отримала у спадок однокімнатну квартиру від її бабусі по батькові. Аня тоді вже рік була заміжня і пішла жити до чоловіка і його мами.

Заміжжя старшої сестри не склалося. Через чотири роки Аня повернулася до матері з дворічною дочкою і на 8-му місяці другої вагітності. Зараз старшій племінниці Марини 4 роки, а сестра ще не вийшла з декретної відпустки.

– В одній кімнаті сестра з дітьми, – скаржиться дівчина, – а я змушена була перейти до мами. Не життя, а просто кошмар. І в плані шуму і безладу в будинку, і в матеріальному плані. Чоловік колишній платить аліменти, але тільки з офіційної зарплати, у мами пенсія мінімальна. Так що всі гроші від орендарів моєї квартири йшли в спільний бюджет.

– Я не залишу дітей з тобою, – сказала Аня мамі пів року тому на пропозицію, щоб мама сиділа з дітьми, а старша дочка вийшла на роботу, – ти з ними не впораєшся.

Діти у неї спритні, бабусі за ними важко було б ходити, але і на роботу їй вийти нікуди. Прибиральницею – у неї сил не вистачить, а кудись краще – хто візьме в 60 років?

Не так давно колишній чоловік старшої сестри знову почав з’являтися в житті Ані. Приходив, навіть ночувати залишався.

– Доню, – звернулася мама до Марини, – давай допоможемо Ані? Вона б і зійшлася з чоловіком, заради дітей, але жити у свекрухи відмовляється категорично. Поступися їм тимчасово свою квартиру, нехай в ній поживуть, а вийде сестра на роботу, вони візьмуть іпотеку.

– А жити я на що буду? – запитала Марина, – Сестра ж не платитиме орендну плату, а мені вчитися ще 2 роки.

– Ну якось на мою пенсію протягнемо, – впевнена мама, – якщо 3-х ротів не буде – стане легше. Або на заочне йди, ну як Аня одна з двома дітьми? Раптом у неї з чоловіком вийде цього разу?

– Ось заради чого я це повинна робити, – обурюється Марина, – простіше мені піти на заочне і жити у своїй квартирі. На свої гроші. Але ж і тут мама ридає: зять і з нею не згоден жити разом. Тільки одні. А взяти маму у свою квартиру, а сестрі з чоловіком і дітьми поступитися спільною квартирою я теж не хочу. У мене тоді теж особистого життя ніякого не буде. З мамою-то в одній кімнаті. Так я буду працювати й жити, а мама з пенсії допомагати Ані з чоловіком і дітьми? Не підходить мені це.

Марина впевнена, що тоді Аня з чоловіком не почнуть ворушитись, щоб взяти іпотеку, адже квартира буде, навіщо напружуватися. І зараз вони могли б знімати собі житло, але ні, дорого, простіше за чужий рахунок все вирішити.

– Не я сестру зводила з чоловіком, – каже Марина, – не я розводила, не я двох дітей при відсутності житла народила. Так, мені пощастило, мені бабуся залишила квартиру, але каятися в цьому я не маю наміру. Й так за рахунок оренди стільки часу жили і я ні копійки собі не брала, зайвої футболки не могла собі купити.

– Ти тільки про себе і власний комфорт думаєш, – заявила Аня сестрі, – не зарікайся від того, що зі мною сталося. Оглянешся потім, а тобі допомогти буде нікому.

Мама з сестрою звинуватили Марину в егоїзмі. Мовляв, залишає племінників без батька, не думає про рідних. А дівчина твердо має намір піти зі своєї родини й жити самостійно: це ж не її вина, що у сестри так склалося, а мамі сестру шкода.

Або людина не має права побути егоїстом?


ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР: