facebook

Термін президента Зеленського закінчується навесні: що буде після цього

Фінальну крапку у дискусії про можливість проведення виборів в умовах війни міг би поставити Конституційний Суд.

Пише - джерело.

Повноваження президента України Володимира Зеленського спливають у травні 2024 року, а проводити вибори під час війни забороняє Конституція. Наразі влада не дала чіткої відповіді, чи відбудуться президентські вибори навесні, але розмірковує над цим варіантом.

Що буде після закінчення терміну президенства Зеленського навесні і чи будуть президентські вибори в Україні під час війни, читайте на ТСН.ua.

Вибори під час війни: що кажуть закони і Конституція
Конституція України передбачає пʼятирічний термін повноважень президента. Водночас у статті 108 Конституції вказано, що президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного президента.

Такий прецедент вже був в історії української незалежності: коли другий президент Леонід Кучма виконував свої повноваження кілька місяців понад пʼятирічний термін. Це відбулося після фальсифікації результатів президентських виборів 2004 року на користь Віктора Януковича і як наслідок спалахування Помаранчевої революції. Тож Кучма виконував повноваження, поки тривали ці політичні перипетії, і допоки не відбувся повторний другий тур голосування, в якому обраним президентом було оголошено Віктора Ющенка.

Закон України про “Правовий режим воєнного стану” прямо забороняє проведення виборів під час дії воєнного стану. Згідно з виборчим кодексом, ЦВК зобов’язана оголосити початок виборчої кампанії протягом 30 днів після скасування воєнного стану.

Зауважимо, що зміни до законів можна внести навіть під час війни, а от зміни до Конституції під час дії воєнного стану вносити заборонено.

Вибори президента України під час війни: що кажуть експерти
Політолог Володимир Фесенко у коментарі для ТСН.ua оцінив, чи можливо все ж таки провести вибори під час війни. На його думку, ситуацію міг би розв’язати Конституційний Суд.

“Тут два варіанти: або проводити президентські вибори, пристосувавши виборче законодавство і практики до умов війни – це один варіант. Інший варіант – звернутися до Конституційного Суду, який все має розтлумачити. Тому що є закон про воєнний стан, який забороняє всі вибори під час війни; є норма Конституції. Але в Конституції говориться про продовження повноважень Верховної Ради, поки діє воєнний стан. Про президента так не сказано, як і про місцеві органи самоврядування. Деякі конституціоналісти вважають, що логікою, за духом Конституції, та сама норма має діяти і відносно президента. Але офіційно про це може сказати чи навпаки – сформулювати іншу позицію може тільки Конституційний Суд України”, – розповів політолог.

Фесенко вважає, що рішення про проведення чи непроведення президентських виборів ухвалюватиметься приблизно за місяць – кінець листопада або початок грудня.

“Тому що якщо проводити вибори, то вже у грудні треба починати перші процедури: створення виборчих комісій і так далі. Відповідно поки йде бюджетний процес – треба виділити гроші на вибори”, – пояснив політолог.

За його оцінками, КС наразі не надто завантажений, тож міг би дати прискорену оцінку та відповідь на запитання щодо можливості проведення виборів під час війни.

Вибори в умовах воєнного стану: виклики та небезпека
У контексті проведення виборів під час війни політичний експерт Максим Джигун зауважив у інтерв’ю ТСН.ua, що перед Україною постає багато викликів, і вони дуже серйозні.

“Зокрема, це питання того, як проводити вибори на лінії розмежування, на лінії фронту – де постійно прилітає, де немає жодної безпеки, немає можливості зробити приміщення для проведення виборів, безпечні для людей. Де будуть точно провокації, складність доступу міжнародних спостерігачів і подібні речі”, – навів приклад Джигун.

“Наступний момент – а що робити з територіями, які зараз тимчасово окуповані? Чи у разі проведення або непроведення виборів на окупованих територіях ми тим самим побіжно не визнаємо їхньої анексії і того, що Україна на контролює ці території? Невже це не є ударом узагалі по українській державності?” – звернув увагу експерт.

Ще один виклик, який він назвав, – організація голосування для українців, які виїхали за кордон після повномасштабного вторгнення: “Як їм проголосувати? Через “Дію”? Ну багато є запитань до того, а як можуть бути використані результати голосування з “Дії”, і чи не буде це використано в якусь базу даних з розумінням того, а хто за кого вболіває і хто кого підтримував”.

“Питань – багато, над вирішенням яких потрібно працювати роками у звичайному режимі. Але я думаю, що політичний тиск з боку окремих представників республіканської партії, перш за все, може зіграти свою роль. Тому вибори справді можливі, хоч, як на мене, це дуже небезпечний прецедент. Навряд чи зараз – коли у нас демократія не може розквітати через війну і вимушену централізацію влади, вибори призведуть до якогось оновлення демократичного правління, і до того, що не відбудеться застою демократії, про що говорять наші партнери за океаном”, – вважає Джигун.

Чи будуть вибори президента 2024 року: що кажуть політики і думка суспільства
Зауважимо, у серпні під час свого візит у до Києва американський Сенатор від республіканської партії Ліндсі Грем заявив, що вибори в Україні 2024 року повинні відбутися, навіть попри війну. На думку сенатора, це необхідно, аби показати зміни, які відбулися в Україні за останні роки.

Читайте також:  Нардепам дали першу зарплату: скільки отримали прикарпатські мажоритарники

“Я хочу, щоб у цій країні відбулися вільні та чесні вибори, навіть під час нападу на неї. Американський народ має знати, що Україна змінилась. У минулому це була дуже корумпована країна”, – заявив Грем.

“Я вважаю, що Україні настав час зробити наступний крок у становленні демократії, а саме – провести вибори 2024 року”, – зазначив він.

У жовтні Зеленський прокоментував можливість проведення виборів під час війни. Глава держави сказав, що це можливо лише у разі, якщо “парламенту вдасться вирішитися всі завдання щодо забезпечення доступу до голосування” .

“Важливо організувати вибори так, щоб люди, які повинні голосувати, могли це зробити в безпеці, без нападів. У нас є це завдання, якщо наша країна зможе внести поправки до законів, то вибори відбудуться в Україні”, – заявляв президент.

Зеленський також стверджував – якщо вибори все ж відбудуться під час війни, він балотуватиметься, а якщо вони будуть проведені після, то президент на другий термін не піде.

“Якби війна тривала – так, якби війна закінчилася – ні. Я не можу втекти під час війни”, – сказав президент.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що для проведення виборів під час війни необхідно вирішити щонайменше п’ять проблемних питань:

забезпечення прав на голосування і бути обраними до органів влади для військовослужбовців,
організація виборів на тимчасово окупованих територіях,
забезпечення участі в голосуванні українських біженців (нині за кордоном перебувають близько 7 млн громадян),
фінансування виборів,
забезпечення можливості вільного доступу до медіа.
“Ще є низка інших більш дрібніших питань, які стосуються організації виборів, але я думаю, коли ми разом знайдемо відповіді на ці п’ять, Україна ухвалить рішення про проведення виборів”, – сказав Стефанчук.

Він додав, що звернувся до колег з багатьох парламентів світу із прохання поділитися досвідом проведення або непроведення виборів під час війни.

Міжнародний досвід проведення воєнних виборів є різноманітним, повідомляв у Мережі експерт із політичних питань Українського інституту майбутнього Ігор Попов.

“Великобританія не проводила вибори під час Другої світової війни, а зворотнім прикладом вважають Ізраїль, який проводить всі виборчі процеси в умовах постійних безпекових загроз. У 21-ому столітті в Іраку та Афганістані проводили вибори навіть тоді, коли центральний уряд не контролював частину території країни”, – навів приклади експерт.

Заяву Стефанчука узявся пояснювати заступник керівника Офісу президента Михайло Подоляк. Він сказав, що спікер парламнту на тлі висловлювання про інші країни говорив про готовність України розглянути бачення цих держав.

“Будь-яка країна може сказати свою позицію щодо того, чи треба продовжувати термін перебування у владі людей, які були вибрані до початку війни і каденція яких вже завершилася під час війни. Чи можна в принципі проводити ці вибори з урахуванням оцих позицій – гроші, безпека”, – розповів Подоляк.

Він також зазначив, що держава має зважати на свої відносини з країнами, які надають фінансову та військову підтримку. Водночас заступник голови ОП наголосив, що рішення про проведення виборів “буде прийнято виключно народом України”.

“Це нормально, коли в суспільстві публічно, в тому числі, на внутрішньому ринку… і з партнерами проговорюється, наскільки важливо та чи інша форма легітимності, чи можна буде цю легітимність перенести на певний термін, поки йде війна”, – додав Подоляк.

Чи підтримують українці ідею виборів під час війни
Результати опитування, проведеного у жовтні соціологічною службою Центру Разумкова, свідчать, що більшість українців (64%) негативно ставляться до ідеї проведення виборів до завершення війни. Позитивно до цієї ідеї ставляться 15% опитаних, а ще 20% – не визначилися з позицією.

Негативне ставлення до проведення виборів під час війни респонденти найчастіше обґрунтовували тим, що: в країні немає грошей на вибори (36% опитаних), законодавство не дозволяє проведення виборів у період дії воєнного стану (32%), проблематично гарантувати безпеку учасникам голосування (31%), під час воєнного стану неможливо дотримуватися стандартів демократичності виборів через тимчасове обмеження політичних прав і свобод громадян (29%), неможливо організувати голосування на окупованих територіях (26%), виникнуть проблеми для голосування тимчасово переміщених осіб, українських біженців за кордоном (24%), неможливо організувати голосування військовослужбовців, які перебувають безпосередньо у місцях бойових дій (22,5%).

У вересні 100 українських громадських організацій підписали спільну заяву про те, що виступають проти проведення виборів під час війни.

“Вибори і повномасштабна війна – несумісні. Ця ідея вкрай небезпечна та призведе до втрати легітимності як процесу, так і виборних органів, а з високою імовірністю – і до значної дестабілізації держави в цілому. Ключовими є виклики, пов’язані з вільним формуванням політичної волі в умовах активної фази війни, неможливістю забезпечити повноцінну участь військових і виборців за кордоном, відсутністю політичної конкуренції в умовах звуження прав і свобод під час правового режиму воєнного стану”, – йшлося в заяві громадських активістів.

Популярні дописи:

Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓


Читайте також: