СТАТИ «НА КРИЛО»

Останні три роки довели – у сучасній війні безпілотники критично важливі інструменти. Вони виконують бойові завдання, допомагають зупиняти ворожі штурми, «полюють» на окупантів і нищать їхню техніку. Та найголовніше – допомагають українським воїнам зберегти життя. І запит сьогодні є не лише на самі дрони, але й операторів, які вміють їх філігранно пілотувати. Вже понад рік навчальний Центр операторів БпЛА «Привид», що є частиною проєкту «Армія дронів», працює на Прикарпатті. Курси тут організовують як для військових, так і цивільних. А ще регулярно їздять із ними безпосередньо на передову. Що із побаченого там впроваджують у свої навчальні програми, чому так важливо слідкувати за технічним прогресом на фронті і які новинки підготували у межах масштабування, розповідає директор центру Євген Зелененко. 

На Франківщині «Привид» працює уже рік, що змінилося за цей час?  

 Спочатку у нас був лише один  курс для цивільних – пілотування лінійки DJI (Mavic та Matrice), але вже в цьому році плануємо розширити навчання. Найважливіше – у нас буде курс БпЛА «Крило». Для розуміння, йдеться про великі дрони, які літають досить високо. Також хочемо відкрити курс FPV. А для практичних відпрацювань буде масштабна локація – в ангарах, будівлях, з місцями, які максимально наближено імітуватимуть зону ведення бойових дій.

Це вже не для цивільних?

Якщо хтось із цивільних збирається до війська і прийде з бажанням пройти таке навчання, жодних перепон немає. Це курс вже затверджений Державною агенцією України та Міноборони, який триватиме два тижні. Стартуємо з ним вже навесні, а до літа організуємо навчання і на FPV. Нам потрібен великий обсяг різного розміру дронів, РЕБи, ретранслятори – все те, що хлопці застосовують на передовій.

Саме те, що зараз найбільш актуальне, враховуючи, що технологічний процес не стоїть на місці?

Дрони завжди актуальні. Розповім невеликий секрет: ми зараз працюємо з одним розробником наземних безпілотників. Це ті ж дрони, просто на колесах: вони самі стріляють, вивозять поранених, доставляють на передову боєприпаси, їжу і воду. Такий курс ми теж відкриємо, як тільки отримаємо ці апарати. Правда, він буде швидше для військовослужбовців, щоб вони тренувалися і вдосконалювали свої навички. Ми часто спілкуємося із хлопцями, які нині на передовій, і вони кажуть, що на кожному напрямку, де ведуться бойові дії, застосування БпЛА суттєво відрізняється. Тому, коли до нас приходить людина навчатися, пояснюємо їй всі ці нюанси. Ми ж не знаємо, куди саме вона потрапить служити. Окрім того, допомагаємо й з рекрутингом: тісно взаємодіємо у цьому питанні з 5-ю окремою штурмовою бригадою та батальйонами «Айдар» і «К2». Бо часто виникають питання від наших курсантів, мовляв, дрони мені сподобалися, і я готовий іти до війська, але туди, де зможу ефективно нищити ворога.

Але ж у вас є курси не лише «заточені» під військову справу?

Так, тому в цьому році будемо робити таке «навчання вихідного дня» для усіх охочих. Дрони ж не лише для війни, але й цивільного життя. Треба, щоб люди вміли ними керувати, знали права і закони, розуміли, де і коли вони можуть «літати». По завершенню війни такі спеціалісти, до прикладу, будуть потрібні й в аграрному секторі. Також у нас навчаються і поліцейські, і «надзвичайники». Ми готові вчити усіх, кого скаже державна авіація (сміється). Головне, щоб були цікаві програми та можливість більше працювати з дронами.

Тобто менше теорії, більше практики?

 Так. Хоч теорія теж дуже важлива і потрібна. За рік ще жоден із наших франківських випускників не сказав, що чогось було недостатньо, чи погано навчили. Але разом з тим ми сподіваємося, що фінанси нам дозволять частіше виїжджати на передову, щоб інструктори проводили курси для наших воїнів безпосередньо там. Ми щомісяця їздимо в Донецьку, Запорізьку та Харківську області, спілкуємося там з військовослужбовцями, черпаємо від них багато інформації про те, що насправді відбувається, які з технологій вже відходять, а що навпаки стає актуальним. Щоб потім мати змогу вже тут, у Франківську, переповісти це нашим курсантам. Погодьтеся, було б несерйозно вчити людей працювати з тим, чого вже не існує на фронті. Це дуже важливий аспект нашої роботи.

Людей для цього вистачить?

Це теж у переліку наших планів – запустити проєкт, у межах якого ветерани або захисники чи захисниці, які повернулися через поранення і наразі знаходяться вдома, могли стати інструкторами у «Привиді». Хтось із них уже вміє пілотувати дрони, хтось навчиться. А поки вони працюватимуть безпосередньо у центрі, наші інструктори зможуть виконувати свою роботу на фронті. У нас насправді дуже багато запитів з передової, тому що військові або ж не можуть виїжджати, або їм просто дуже некомфортно їздити туди-сюди і орендувати квартири. А так все буде на місці.

 Якщо говорити про успіхи ваших випускників – хтось хвалився, що йому вдалося «вполювати» чи знищити дроном?

 Дуже багато випускників вдячні нам, що їх навчили, й розповідають про «Привид» вже у тих бригадах, де нині несуть службу. Бо знаєте, часом бувають навчання, де багато теорії, але на 12–16 людей лише два безпілотники. Виходить, що «літають» мало. А у нас принцип кардинально інший: беремо групу максимум 14 осіб, і для кожного у нас є дрон. Тому бувають такі дні, що працюють буквально весь день з БПЛА, навіть жаліються, що вже втомились. Коли людина приходить без жодного військового бекграунду, ми розпочинаємо з бази. Якщо у групі є вже «биті» хлопці, ми тренуємося і розбираємо різні ситуації: що не працює, чому і як це виправити. Мабуть, тому багато командирів різних бригад відправляють своїх хлопців навчатись до нас. Звичайно, у кожного свої вподобання, але ми про «Привид» поки жодного негативного відгуку не чули.

Чи є якісь вікові або ж будь-які інші обмеження у підготовці?

Та ні, немає. Єдине обмеження – навчання лише з 18 років. А далі, якщо у людини є мотивація, то опанувати пілотування дронами можна у будь-якому віці. У нас торік був 64-річний курсант. Два дні у нього нічого не виходило, а потім затявся і згодом почав літати так, що молоді б позаздрили.

То наскільки важливою є професія пілота БПЛА у наших реаліях? Чому її варто опановувати?

Тому, що за дронами майбутнє. Вони полегшують нам багато моментів не лише на фронті, але й в цивільному житті. Якщо взяти європейські країни, там і поліція, і рятувальні служби працюють з безпілотниками. Та й в Україні вже теж. Дрони літають, шукають людей, ведуть розвідку, виявляють ворожі позиції та техніку, нищать ворога – у них дуже багато місій. Тому особливо приємно, що ця справа розвивається і нас підтримують у цьому. Наприкінці року до навчального центру приїжджали наші партнери ще із 2022-го – Норвезька громадська організація Fritt Ukraina, засновником якої є Пітер Фрьоліх. Подарували нам планшети та дрони. Всі розуміють, що ці «пташки» допомагають зберегти життя наших воїнів. Краще відправити до ворога з укриття безпілотник, аніж ризикувати собою. Тому що дрон – це машина, а люди – найважливіше!

The post СТАТИ «НА КРИЛО» appeared first on Місто.