За яких умов діти починають бачити гірше, чи можна вилікувати набуті порушення зору і на що батькам необхідно звернути увагу, розповів офтальмолог вищої категорії, офтальмохірург, кандидат медичних наук, медичний директор клініки VISIOBUD Володимир Мельник.
Причини перенапруження м’язів у дітей
Усі структури очей (рогівка, сітківка, кришталик, райдужна оболонка, скловидне тіло та інші) формуються протягом раннього дитинства та підліткового віку і досягають остаточного стану в середньому до 18-20 років. До повноліття на етапі формування зорової системи зір дитини є гнучким і під впливом певних чинників може змінюватися: як погіршуватися, так і покращуватися.
Наприклад, кількагодинна робота за комп’ютером, коли відстань між очима дитини та монітором складає менше 50 см, сприяє розвитку шкільної короткозорості. Чому? За роботи на близькій відстані за комп’ютером, планшетом, робочим зошитом без дотримання рекомендованої відстані у 50-60 см. зорові м’язи максимально перенапружуються і спазмуються (спазм акомодації). Розслабитися вони можуть тільки тоді, коли ми “перемикаємося” із близької відстані на далеку, тобто робимо паузу і виходимо на прогулянку в парк.
Сучасні підлітки проводять у ґаджетах близько 6-9 годин щодня мінімум – дистанційне навчання в Україні, додаткові заняття, підготовка до ЗНО потребують часу. Також в режимі онлайн вони зазвичай і “відпочивають”: гортають соціальні мережі, переглядають YouTube, грають в онлайн-ігри. Усе це відбувається на близькій відстані без перерв на правильний відпочинок. І саме тому за останні десятиліття кількість дітей із короткозорістю зросла і продовжує зростати. Наприклад, ще 2015 року понад 80% підлітків (до 20 років) у Східній та Південно-Східній Азії мали короткозорість.
Отже, вимальовуються такі проблеми:
1. діти в усьому світі звикли “відпочивати” онлайн і не стежать за відстанню між очима та екраном комп’ютера чи телефона;
2. учителі та батьки не пояснюють дітям, чому сидіти в телефоні кілька годин поспіль шкідливо для здоров’я очей. Зазвичай усе зводиться до банального: “Не можна”;
3. діти не помічають, що їхній зір погіршився, а тому продовжують перенапружувати очі далі. І тоді шкільна короткозорість, викликана перенапруженням війкових м’язів, переростає у стійку набуту короткозорість.
Окрім короткозорості, в дітей може розвиватися косоокість, астигматизм, рідше – далекозорість.
Лікування та профілактика
На початку статті я зазначив, що до 18-20 років зорова система дитини формується, а отже, зір є гнучким і може, як і погіршуватися, так і покращуватися. Неправильна організація робочого та навчального простору, незбалансоване харчування, діабетична ретинопатія, аномалії рогівки, травмування очей погіршують зір. А от апаратне лікування його покращують і повертають до норми. Під апаратним лікуванням я маю на увазі інфрачервону лазерну терапію, лазеростимуляцію, вакуумний масаж, електростимуляцію, магнітотерапію, спеціальні комп’ютерні програми тощо.
Також для корекції зорових порушень дітям та підліткам підбираються окуляри і лінзи. У деяких випадках комбінується кілька видів лікування, наприклад інфрачервона лазерна терапія плюс лінзи. Вибір методу лікування залежить від проблеми, яку ми вирішуємо. Якщо потрібно покращити кровообіг циліарного м’яза, робимо вакуумний масаж та, за потреби, підбираємо окуляри або лінзи. Якщо розслабити перенапружені та спазмовані м’язи, тобто зняти спазм акомодації, робимо інфрачервону лазерну терапію та, за потреби, підбираємо окуляри або лінзи.
Другий важливий момент під час вибору методу лікування – активність дитини. Дітям, які займаються футболом, вільною боротьбою та іншими активними видами спорту чи танцями я не раджу підбирати окуляри. Їх не завжди зручно носити, вони часто ламаються і губляться. У цьому випадку в пригоді стануть лінзи, але за умови, якщо дитині комфортно ними користуватися.
Бо третій важливий момент під час вибору методу лікування – це комфорт дитини. Ми організовуємо процес лікування таким чином, щоб він сприймався як цікава пригода, яка не лякає і не додає психологічних травм. Тому, якщо дитина не хоче носити окуляри, ми підбираємо лінзи і навпаки. Інколи достатньо лише апаратного лікування.
Попри широкий вибір методів лікування, я прошу батьків розповідати своїм дітям про цінність зору в житті людини. За допомогою зору ми сприймаємо близько 80% усієї інформації про навколишній світ. Гарний зір потрібен для читання, писання, малювання, занять спортом. Тому я рекомендую притримуватися правила 20-20-20: 20 хвилин працюєте або вчитеся, 20 секунд відпочиваєте, розглядаючи предмети розташовані на відстані не менше 6 метрів. За ці 20 секунд бажано кліпнути не менше 20 разів;
стежити за відстанню між очима дитини та монітором, особливо у молодшому шкільному віці, коли самоконтроль ще тільки розвивається;
стежити за поведінкою дитини: примружування під час читання чи перегляду мультиків, часте кліпання, скарги на головний біль, неможливість прочитати написи вдалині чи зблизька свідчать про порушення зору;
щороку перевіряти зір у офтальмолога, щоб швидко виявляти та лікувати порушення зору.
Своєчасна діагностика та ефективне лікування допоможуть зупинити розвиток хвороби та повністю відновити зір. Тоді вже дорослій людині потрібно буде лише ходити на профілактичні огляди до офтальмолога. І не доведеться витрачати час та гроші на лікування офтальмологічних хвороб.
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓