У понеділок, 2 березня, починається Великий піст. Триватиме він до Великодня, який цьогоріч припадає на 19 квітня. Вважається, що саме в цей період можна вилікувати тіло й очистити душу.
Однак часто люди перетворюють піст на банальну дієту, яка у підсумку може привести не до Бога, а до гастроентеролога, пише «Репортер».
Прийнято вважати, що Великий піст триває 48 днів. Перші 40 – Чотиридесятниця – символізують ті 40 днів, що Ісус провів у пустелі. Потім слідує Страсна седмиця – останній тиждень перед Великоднем, час особливо суворої стриманості в усьому. Однак фактично піст триває трохи менше, бо ж церква дозволяє не постити в неділю.
«Згідно з приписами партикулярного права Української греко-католицької церкви, перший день Великого посту та Страсна п’ятниця – це суворий піст, – розповідає священник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ Іван Стефурак. – Це означає, що слід утримуватись від вживання м’ясних, молочних продуктів та яєць. Від м’яса також треба відмовитись у перший тиждень Великого посту та протягом усіх днів Страсного тижня. Крім того, м’ясні продукти не можна їсти в понеділок, середу та п’ятницю інших тижнів посту. А у вівторок та четвер – дозволені всі види їжі. Немає посту в неділю. Єдине, що не варто влаштовувати гучних забав».
Однак є категорії людей, яким церква не рекомендує обмежувати себе в їжі. Зокрема, це діти, люди похилого віку й ті, хто важко працює. Також не варто постити важкохворим, вагітним і тим, «хто харчується з чужого столу».
«Зрозуміло, що коли майбутня матір виношує немовля, вона повинна повноцінно харчуватися, – пояснює отець Іван. – Так само церква не зобов’язує дотримуватись посту людей, яким за шістдесят, – в них інші потреби. Хоча на практиці старші більше постять, ніж молоді. Що ж стосується тих, хто харчується з чужого столу, їм можна не постити, аби ми не перетворювались на фарисеїв. Якщо ми будемо вимагати в чужій сім’ї підлаштовуватись під нас, піст перетвориться на самохизування. В таких випадках слід подумати про кількісний піст, тобто з’їсти менше».
Але ті, кому не можна постити, завжди знайдуть альтернативу. Наприклад, можна відмовитись від звичок, які перетворилися на залежність, бо залежність – це гріх.
Водночас утримання від їжі – це лише одна з практик. І щоб не перетворити піст на звичайну дієту, потрібно займатися духовною підготовкою. Необхідно більше уваги приділяти молитві, читанню духовних книг і сповіді.
«Якщо хтось запланує під час посту скромніше харчуватися, дієтологи нас тільки похвалять, бо це корисно для здоров’я, – розповідає Іван Стефурак. – Але дуже часто люди зосереджуються лише на якісному пості, забуваючи про так званий кількісний. Йдеться про утримання від певних продуктів, які вважаються дорогими. Наприклад, є люди, які в недорогому фаст-фуді можуть з’їсти трохи м’яса і вважатиметься, що вони порушили піст. А є люди, які в дорогому ресторані їдять рибу, бо нібито дотримуюся приписів. Але має бути здоровий глузд. Ми знаємо, що фарисей також строго дотримувався посту, але свій піст він перетворив на торгівлю з Богом. Насправді ж піст – це час, коли потрібно згадати про своє духовне єство».
Окрім пожадливості тіла (фізичних бажань), є ще дві спокуси, спільні для всіх людей: життєва гордість (зловживання) та пожадливість очей (уникнення страждань). І якщо від їжі постити, а від пристрастей не очиститись, то це даремний піст.
«Ранок має починатися з розмови з Богом. Що це дає? Якщо я подякував Богу за благословення, то й день буде вдалий, – каже отець Іван. – Ще одна важлива практика – спілкування. Сьогодні в нас бракує часу на живу розмову, але багато часу ми проводимо в соціальних мережах. І замість того, аби поширювати щось світле та приємне, ми бомбардуємо ближніх плітками. А ще виставляємо свої селфі, що вважається марнославством. Натомість краще виділити час на прогулянку або ж зайнятися якимось спортом, що теж є нелегкою практикою посту».
Якщо ж ви все ж таки вирішили строго дотримуватися посту протягом 48 днів, то варто подбати про власний раціон. Їжа повинна бути різноманітною, але простою.
Основою харчування мають стати овочі та фрукти. Варені, тушковані, запечені – не має значення. Головне – аби на столі були: морква, картопля, буряк, квашена капуста та огірки. Не забуваймо також про кукурудзу, горошок, яблука, гранат, банани й цитрусові. Що різноманітніше – то краще.
Жири під час посту дозволяються, проте вони мають бути суто рослинними – соняшникова, оливкова, лляна олії. Усього 3-4 столові ложки рослинної олії на день забезпечать оптимальну кількість жирів.
Спірне питання – чи вживати сири, адже вони є продуктами тваринного походження. Проте у сирах є білки, кальцій, мікроелементи, а тому дієтологи не радять повністю виключати їх із раціону. Натомість відмовтеся від цукру, який для організму є лише баластом, і замініть його на мед.
Не варто забувати й про перші страви – вегетаріанські борщі, капусняки, розсольники, круп’яні супи та супи з макаронами. Дуже корисними під час посту будуть каші – гречана, пшенична, вівсяна, перлова. До них можна готувати овочеві салати.
Замість м’яса, молока, яєць можна включити у меню рослинний білок – баклажани, арахіс, сочевицю, сою та всі рослини сімейства бобових.
Якщо ж боїтеся відчуття голоду, то тримайте під руками сухофрукти чи горіхи.
До речі, у перші дні посту можуть з’явитися слабкість і нудота. Це пояснюється тим, що багато шлаків з печінки й кишківника починають надходити у кров. Саме завдяки поганому самопочуттю людина може відчути, наскільки засмітила свій організм.
Звісно, на Великдень можна буде їсти все що завгодно. Але пам’ятайте – до звичного раціону треба повертатися обережно. М’ясо в меню рекомендується додавати поступово, невеликими порціями. Так ви вбережете організм від переїдання.
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓