У родині Андерсонів – чимало данських традицій.
Пише - джерело.
Нагодувати, встигнути оббігти кілька гуртків поспіль і до ночі вчити із дитиною уроки. Сучасні матусі ладні впасти з ніг, аби якнайбільше віддати дитині.
Чи варті того такі подвиги і чи потрібні вони, власне, дитині? Про це ідеться це у спецпроєкті ТСН “Приборкання норовливих”.
Родина Андерсонів мають двох дітей – Алісу і Стефана. Проживають у Києві. Йоганес – данець, Світлана – українка. Йоганес – правозахисник та журналіст, а ще відомий у медіа як іноземець, котрий вирішив заморочитись і вимив вікна в українському потягу. А ось з чим данці не заморочуються, це із харчуванням дитини.
ДОЇДАТИ – НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО
На сніданок – йогурт із домашніми вишнями, пластівці та тости. Все має бути корисно, але просто у приготуванні – каша, йогурт з фруктами тощо.
Світлана каже, що доїдати дітям – не обов’язково:
“Ми будемо пропонувати, але не будемо в рот засовувати. Я ніколи не годувала ложкою дітей, якось самі їли. Не хоче – не їсть”.
ЇСТИ РАЗОМ. НЕ “ЗАМОРОЧУВАТИСЬ”
“В нас немає такого, що дитині ми зварили, от ми її погодуємо, а потім самі. Всі сідаємо, всі їдять”, – каже Світлана.
“Це дуже важлива для нас соціальна функція в родині, щоб їли разом”, – говорить Йоганес.
МІНІМУМ СОЛОДОЩІВ, МАКСИМУМ ОВОЧІВ
Світлана та Йоганес зізнаються, що в українських реаліях, коли цукерки навколо дають усім і в будь-якому віці, дотримуватися табу на солодке – вкрай важко.
“Непросто, бо всі гості намагаються щось принести солодке. І навіть незнайомі люди в автобусі намагаються дітям давати цукерочку. І я так злюсь на те, ну чого, для чого? Я намагаюсь з ними не ходити в магазин, я знаю, що якщо я з ними піду в магазин, вони мене там порвуть. Буває, приносять пакет цукерок, вони його схоплять і тікають. Я забираю. Видаю по одній. В мене цілий склад такий”, – каже Світлана.
Говорить, не раз просила знайомих не приносити цукерки.
“Виховувати за данськими традиціями в українських реаліях важко”.
У Данії, пояснює Світлана, солодке – тільки в кінці тижня, як бонус.
Цукру в данських садочках так само не додають. Акцент – на свіжих овочах. Їх донька Аліса їла, аж поки не пішла в український державний садочок, де їх було мінімум.
“В нас дають в основному вуглеводи: каші, хліб з кашею, хліб з картоплею. В Данії дають багато сирих овочів та фруктів: дають моркву дітям гризти, зелений горошок сирий, багато сирих овочів. У нас такого немає”, – нарікає жінка.
НЕ “ТРУСИТИСЬ” НАД ДИТИНОЮ. ЗАГАРТОВУВАТИ
“В Україні є така проблема – гіперопікунство. При найменших соплях – лікар. Починає приписувати мільйон гомеопатії, яка не допоможе. Потім мучать дитини, тому що гомеопатію потрібно давати після їжі, а їсти дитина не хоче. Замість того, щоб дати впоратися соплями. Тут ходять в шапках, щойно температура нижче 20-ти, 18-ти. Вчора був перепад, всі прийшли в садочок в шапках. У нас до 5-7 градусів в жодних шапках не ходять”, – каже Йоханес.
НЕ ПЕРЕВАНТАЖУВАТИ ДИТИНУ ЗМАЛЕЧКУ. ВЧИТИ ВЧИТИСЬ
Кінець робочого тижня – діти з батьками на ярмарку розкладають печиво, що напекли. Так виховують фінансову грамотність. Сімейне дозвілля – замість тисячі розвивалок.
“В Україні батьки забагато роблять з народження – водять на масажі, в басейни, гімнастики, з 4-х років англійська. В Данії більше дітям дають дитинство – не навантажують їх”, – говорить Світлана.
“Я не розумію, що тут очікують від маленьких дітей, щоб вони вміли читати і рахувати до вступу до школи. У Данії діти йдуть в школу, щоб навчитися цьому. А чим займатися в школі, якщо ти вмієш читати?”, – каже Йоханес.
“Алісі шість, вона не вміє читати. Ми хочемо, щоб вона частіше була на повітрі, на морі, більше гралася, потім ця наука заходить більше і швидше. Вони зараз підуть в школу і будуть все це вчити. Якби вона це вже знала, їй би було нудно, треба, щоб їй було цікаво”, – зазначає Світлана.
“Дуже важливо, щоб людині самій хотілося пізнавати світ навколо себе. Нам їх треба навчити вчитися, а не запхати готові знання”, – каже Йоханес.
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓