facebook

Популярність та ворожі наративи: чи впливає російський медіапростір на українських підлітків

Світлана ТИМЧУК

Пише - джерело.

Не так давно у житті багатьох українців російська мова відігравала домінуючу роль та легко співіснувала разом із державною. Усі масово споживали російський та російськомовний контент, навіть через радіо і телебачення.

Але з повномасштабним вторгненням росії в Україну завіса впала. Безліч людей почали відмовлятися від медіапростору окупанта. Проте ця масова хвиля дещо обминула дітей та підлітків.

Писала вірші російською

23-річна прикарпатка Сніжана Максим’юк з дитинства споживала російський та російськомовний контент. Дівчина ділиться, що російська лунала звідусіль і її було більше, ніж української мови.

«Як мінімум вона брала кількістю, тим, що її більше. І українську мову вона по суті витісняла, — розповідає Сніжана. — Мені подобалося її звучання. Українська мова по-своєму подобалась, але внаслідок того, що російська була популярніша і що я її більше споживала, вона мені здавалася дуже гармонійною у моєму житті».

Навіть перекладені зарубіжні фільми чи серіали Сніжана дивилась виключно у російському озвученні. Пригадує, що тоді українська їй просто «не звучала». Така позиція дівчини в сім’ї ніяк не пригнічувалась. Адже тоді «воно сприймалося як належне і до російської не було доколупань».

У спілкуванні між однолітками Сніжана Максим’юк часто вживала багато російських слів. А згодом, років у 17, почала писати російськомовні вірші.

«У мене був внутрішній потяг, що я хочу писати вірші й присвячувати їх своєму коханню. І українською мені якось не писалося, — ділиться вона. — Знову ж таки, не звучало якось, слова не так поєднувалися. А от російською усе «йшло як по маслу» і рими мені легше знаходилися».

Дівчина каже, що тепер розуміє: оскільки вона споживала дуже багато російського контенту, її мислення було більш налаштоване на російську мову.

«Російська була майже як рідна мова — на такому рівні це все відбувалося, — пригадує прикарпатка. — Воно мені якось підсвідомо закладалося і насаджувалось усім простором, а я, як губка, поглинала це все».

Дітей важче перевчити

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну все змінилося. Тепер Сніжана не споживає російський контент взагалі. Ділиться, що дуже шкодує, що це не сталося раніше. Але, відповідно, українського контенту теж не так багато було.

Однак тепер з’являється багато хороших і талановитих українських шоу. Дівчина каже, що відбулося наче якесь осяяння. Адже навіть деякі українські шоу, які вона дивилась раніше, були російськомовними. Тепер вони теж перейшли на державну мову. І «це все звучить набагато гармонійніше і їм дуже личить українська».

Сніжана Максим’юк розповідає, що її дев’ятирічна двоюрідна сестра Яна досі вживає російські слова у поєднанні з українськими.

Батьки на дитину впливають, розповідають їй про війну та намагаються виправляти її лексикон, щоб витіснити російські слова.

«Вона нормально реагує і дослуховується, але все ж її важче перевчити, — пояснює Сніжана. — Ми не даємо їй дивитися російський контент. Але попри це вона дивиться ТіkТоk, і їй, наприклад, трапляється казахський контент. Казахи говорять російською. І виходить так, що російська мова все одно на слуху».

Блокування YouTube Kids

Брат дев’ятирічної Дарини, франківець Ростислав, розповідає, що раніше дівчинка споживала російськомовний контент, як і більшість дітей її віку. На його думку, все — через недостатню кількість цікавого українськомовного контенту для дітей.

«Ми користуємось батьківським контролем на її телефоні. Але мені довелось заблокувати їй браузери, декілька месенджерів та навіть YouTube Kids через надмірне споживання непотрібної їй інформації, в тому числі російськомовного контенту, — говорить Ростислав. — YouTube Kids мені як додаток цілком імпонував на етапі завантаження й обмеження для дитини дорослого контенту. Проте через нього все ж таки можна дивитись весь російськомовний контент і з цим нічого не вдієш. Бо можна заблокувати окремий канал або декілька, але заблокувати всі російськомовні канали для дитини — не вийде».

 

Приміром, через батьківський контроль дівчинці надають дозволи для завантаження всіх додатків на телефон. Таким чином батьки можуть бачити, якими додатками дитина користується, і ставити на них обмеження в часі.

«Звісно, ми пояснювали дитині у зв’язку з чим їй потрібно обмежити свій перегляд матеріалів ворожою мовою, — наголошує Ростислав. — Проте вона ще недостатньо це все усвідомлює. Тому доводиться все контролювати і повністю блокувати деякі додатки».

Ворожі наративи

Психологиня Аліна Касілова розповідає, що будь-який контент має вплив на підсвідомість дитини. І якщо мова йде про російський контент, то більшою мірою там є певна частка пропаганди або показ того, що є для них нормальним — їхні правила та устрої.

Коли ми споживаємо певний контент, щось нам звідти може сподобатись і ми можемо захотіти впровадити це у своє життя, веде далі психологиня. І якщо говорити про дітей, то вони зазвичай повторюють те, що бачать.

Читайте також:  А ви знали що заєць з мультфільму "Ну постривай!" був дівчинкою

«Наприклад, знайомі жаліються, що в дитсадках є діти, які дивляться російськомовний мультик «Скібіді-туалет». І діти повторюють з нього російськомовні фрази або рухи, які вони там бачать, — розповідає вона. — І ніби, з одного боку, воно нічим не загрожує. Але, з другого боку, це стає частиною їхнього вжитку, їхньої мови, поведінки. І, на жаль, вони не завжди є правомірними».

Загалом перейняття баченого не стосується саме російськомовного контенту. Але саме тут спостерігається умовно потенційна загроза.

«Ми розуміємо, що пропаганда працює і у російському контенті можуть висвітлюватися інші думки. І воно може спонукати, щоб задуматись, наскільки є правдою те, що ми бачимо на нашому телебаченні, а чи все ж таки правда те, що показують на російських каналах, — говорить фахівчиня. — Тому що наративи там дуже інші. І вони часом викликають занепокоєння:  «А де ця правда?». І якщо дитина більше споживає російський контент, то є вірогідність того, що вона використовуватиме саме ті наративи за правду, тому що там є своя така промивка мозку».

Формування світогляду дитини

Якщо батьки хочуть, щоб їхня дитина не споживала російський контент, то важлива їхня поведінка і ставлення до нього, наголошує Аліна Касілова. Бо якщо вони кажуть не дивитись російський контент, а самі можуть дивитись якісь передачі, новини або читати пабліки російською, тоді воно не співвідноситься з тим, що батьки кажуть робити дитині та що вони роблять самі.

Ще з дошкільного і молодшого шкільного віку батьки мають брати участь у формуванні світогляду дитини та контролювати її інформаційний простір.

Наприклад, якщо мова йде про мультфільми, то перед тим, як вмикати його дитині, батьки можуть подивитись, якою він мовою. І якщо він російськомовний, то можна перемкнути на інший мультик або шукати переклад українською мовою. Якщо це ігри, то варто спочатку спробувати пограти в цю гру і зрозуміти, якою мовою спілкуються герої чи якою мовою прописаний текст.

«У такому віці батьки мусять контролювати дитину, встановлювати батьківський контроль і обмежувати сайти, на які дитина заходить, контент, який вона дивиться, — каже психологиня. — Адже якщо змалечку обмежувати певний контент, то для дитини це стане нормою».

Довірливий контакт з дитиною

Але якщо говорити про підлітків, та ще в умовах, коли вони з дитинства дивились російський контент і це не викликало дискусій, то забороняти їм дивитися його тепер не можна. У цій ситуації важлива комунікація з дитиною та довірливий контакт батьків і дитини.

«Якщо підлітку 15 років і тут батьки вирішили різко контролювати, що він робить в телефоні, то це викличе багато агресії й непорозуміння: «Чому раніше я це дивився, а зараз не можна?” — каже Аліна. — Це насправді про цікавість. Чому дитина обирає саме той контент, чому дивиться саме ті серіали, читає саме ті дописи чи телеграм-канали. Тому що, дуже часто чую від батьків, що вони не в курсі, якими соцмережами користуються діти, чому вони люблять саме ті ігри, чому вони люблять дивитися саме ті YouTube- канали чи саме тих блогерів. Тобто для мене це взагалі така базова річ — дізнатися, що дитина любить».

Ще один спосіб її пізнання — подивитись цей контент разом з дитиною. І від цього вже можна відштовхуватись, щоб пропонувати їй якісь українські альтернативи. І якщо ми почуємо там якісь наративи, то можемо пояснити дитині, що це може бути неправдою. Тобто має бути контакт і розуміння з дитиною, а не «тому, що я так сказала!».

Також нині серед підлітків популярні манги й аніме, але велика частина з них не перекладена українською. І від того, що нема іншого варіанту як споживати, підліток читає чи слухає їх російською мовою. І тут ми можемо спонукати підлітка починати вчити англійську мову.

Також буває так, що це просто модно в колі підлітків, каже Аліна Касілова. Тоді теж виникає питання: чи є заміна цьому, чи може певний підліток спонукати своє оточення переходити на українськомовні джерела?

«І мені здається, що для старших підлітків дуже корисно зараз переходити на українську і показувати історичні факти, — міркує фахівчиня. — Бо досі є частина людей, яка вважає, що українська мова — це сільська мова, а спілкуватися російською — модно. Але насправді зараз є багато джерел, які показують, що насправді російська мова є нав’язлива, історично були різні маніпуляції. І в цій ситуації варто показувати приклади, щоб спонукати оточення до критичного мислення. Аргументувати, чому це відбулось і хто насправді посприяв цьому».

The post Популярність та ворожі наративи: чи впливає російський медіапростір на українських підлітків appeared first on Місто.

Популярні дописи:

Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓


Читайте також: