Покрова Пресвятої Богородиці 14 жовтня: звичаї та обряди

Народною ознакою Покрови є те, що вона покриває землю або листям, або снігом.

Покрова Пресвятої Богородиці — християнське і народне свято.

14 жовтня: церковна легенда
За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ’я — Царгород (Константинополь – ред.), намагаючись захопити місто. Мешканці столиці Візантії у гарячій молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. І Богородиця, за оповідями, явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою (омофором). Після цього вороги вже не могли побачити цих людей.

Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами.

Відзначення свята Покрови має дуже глибоку історію в Україні. Хоча свято було впроваджене ще з часів хрещення Русі, особливе шанування Покрови Богородиці починається з 12 століття.

14 жовтня: народні звичаї та обряди
З Покрови починалися вечорниці, котрі тривали до Великодня, і весілля, які тривали до пилипівських заговин (27.11). Це була пора наймасовіших шлюбів. Тому й казали: “Прийшла Пречиста (з цього часу можна було засилати сватів) — несе старостів нечиста, а як прийде Покрова — зареве дівка як корова”.

На Покрову в південних губерніях України закінчувався термін найманих робітників (“строкачів” – ред.) і зголошувався новий («зимовий»). котрий тривав до весняного Миколи.

Ввечері, напередодні Покрови, господарі тричі кидали через хату шмат кізяка, “щоб оселя була не курна”, а вдосвіта спалювали його в печі, “аби взимку сухою була хата”: якщо житло сиріло, то на Покрову вирізали чотири деревини, клали їх на горищі по всіх кутках травою вниз, “щоб сухо в хаті було”. У Карпатах на Покрову поверталися з полонин пастуші отари.

Загальновідомою ознакою Покрови є те, що вона покриває землю або листям, або снігом. Це дає привід порівнювати сніговий покрив з весільним покривалом, а оскільки в цей час свідомо призначене і свято Пресвятої Богородиці, то ці порівняння поширюються і на неї.

Також згідно з переказами та легендами, саме на Покрову запорізькі козаки вирушали на зимівлю по своїх хуторах та зимівниках. На Січі залишалася тільки стала залога із січовиків, які нічого, крім власної зброї, не мали, та інших козаків, що за різними причинами залишалися у своїх куренях. А оскільки в ті часи основним календарем були церковні празники (свята) — то і маємо козацьке свято на Покрову.