facebook

ПОБЛИЗУ ДОНЕЦЬКА ВІЙСЬКОВІ ЧЕКАЮТЬ НА ВИРІШАЛЬНУ БИТВУ, А МІСЦЕВІ ПІД “ГРАДАМИ” НАМАГАЮТЬСЯ ЗАСІЯТИ ГОРОДИ

Уся лінія фронту на північний-захід від тимчасово загарбаного Донецька, тепер здригається через потужні розриви.

Пише - джерело.

Мар’їнку, що фактично межує із західними околицями Донецька, російська артилерія, без перебільшення, стирає з лиця землі. Ворожі мінометно-артилерійські обстріли там затихають, лише коли росіяни змінюють позиції своїх батарей та поновлюють боєкомплект. Середмістя ворожі снаряди вже фактично знищили. Українські воїни тримають оборону, і не тільки відбивають атаки, а й самі майстерно “мінусують” ворожу піхоту та техніку. Але “озброєних тарганів” справді дуже багато. Серед усього того пекла, дотепер залишаються й намагаються вижити чимало цивільних жителів.

Уся лінія фронту на північний-захід від тимчасово загарбаного Донецька, тепер здригається через потужні розриви.

Мар’їнка вся у вогні, над містом здіймається величезні хмари чорного ядучого диму. Так окупанти вдарили із реактивних систем залпового вогню касетними боєприпасами.

За мить до удару, група українських військових автівкою саме вирушила у середмістя. «Коли в повітрі йдуть розриви, воно таке відчуття, як зірки спускаються з неба, з серпанком таким. І падаючи, воно підпалює все», – каже боєць.

Смертоносні снаряди десятками ще з повітря, підпалювали та руйнували житлові будинки. Ті, хто пережив рашиську атаку, твердять: то був – фосфор. Воно ж запалюється із взаємодією з киснем. Його не загасиш, воно горить, горить, без кінця горить», – кажуть свідки.

Довкола лягають міни, прилітають ракети й свистять артилерійські снаряди, а мешканка Красногорівки на своєму ровері не поспішає. Олена запевняє, що за понад 8 років війни пережила усякого. «Вісім років живемо тут, ми це вже проходили в 14-15-му. Коли сильніше – коли слабше», – каже вона.

Жінка твердить, погляди місцевих у дуже неоднорідній Красногорівці війна, геть не змінила. Тут, як і раніше, вистачає “ватних” симпатиків “руського міра”. Та більшість жителів, просто не хочуть, чи бояться виїжджати за межі містечка, навіть, аби врятуватися від рашиської артилерії.

Читайте також:  Країни НАТО мають серйозні розбіжності щодо подальших відносин з Росією, – ЗМІ

«Хати погоріли, нема куда йти. Хата склалась, як і не було. Нічого не зосталось, окрім цього пса», – каже місцева мешканка.

Вона – Карі! Народилася на Закарпатті й до Мар’їнки її привезли, аби була улюбленицею місцевої дівчинки. Тепер, собаку з рук не випускає бабуся.

Тут є школа та і та вже поранена добряче, але геть немає учнів. І чергова доба у Мар’їнці не принесла жодних змін. Нині білий день і саме середмістя укотре обстрілює артилерія.

Середмістя Мар’їнки, нині – суцільна руїна. Уся центральна вулиця – з крамницями, ятками, споруда поліції та митниці – геть зруйновані. Навіть куполи церкви не оминуло рашиське смертоносне залізо.

Більшість цивільних, ті, хто залишається у фронтових містах – практично перебралися жити у підвали та погреби. Де-хто, ніби кидаючи виклик реальності – намагається максимально дотримуватись звичного розпорядку. «Коли ось так все літає, то приблизно орієнтуєшся звідки – куди. Тому ми копаємось на городах, роки будуть важкими. Намагаємось якось вижити», – кажуть місцеві.

От тільки виживання, під майже, безперервним вогнем рашиської артилерії, у фронтових містечках та селах Донеччини, стає чим далі складнішим. «Зараз противник не дотримується ніяких правил війни. Те, що робить з мирним населенням – то взагалі жах», – каже військовослужбовець ЗСУ.

РОСІЙСЬКА АРТИЛЕРІЯ СТИРАЄ З ЛИЦЯ ЗЕМЛІ МАР’ЇНКУ, ТА УКРАЇНСЬКІ ВОЇНИ ТРИМАЮТЬ ОБОРОНУ
Високоймовірно, що найближчим часом, ситуація, ще більше ускладниться. Рашиське кодло на чолі з кремлівське маніяком, вочевидь, готуються до вирішальної битви, на Сході. За таких обставин, чи не єдиний шанс – вижити, виїхати за межі “червоної зони”. Хоча би до моменту настання, української перемоги.

Читайте також:

Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓


Популярні дописи: