Ситуація навкруги неспокійна. Цей неспокій створює зростаюча кількість нових випадків COVID-19 та нерозумне чи, може, навіть навмисне накручування паніки в суспільстві. Тверезий спокійний підхід та вчасне лікування проти безсилої метушні та розпачу. Що краще? Питання риторичне.
Пише - джерело.
Як би там не було, для перехворілих життя продовжується далі. Але яке воно буде? Нормальне чи щось небезпечне очікує попереду? Є чим заспокоїти чи все погано?
На фото представлені скріни двох статей. Одна – всесвітньо відома публікація в одному з найкращих наукових журналах NATURE від колективу авторів з Лабораторії молекулярної імунології та ретровірології Університету Рокфеллера, Нью -Йорк, США. Опублікована 14.06.2021.
Це фантастично яскрава, насичена та складна стаття про цілу низку досліджень стосовно тривалості та якості гуморального імунітету після ковіду. Досліджувана група – 63 пацієнта.
Висновок американців: “Зараження SARS-CoV-2 призводить до стійких антитіл до RBD у сироватці крові та відповідних нейтралізуючих реакцій. Майже 93% нейтралізуючої активності плазми зберігається між 6 та 12 місяцями після зараження”.
Простими словами, людина є захищеною ПРИНАЙМНІ РІК після перенесеного ковіду.
Другий колаж на фото – це стаття двох українських дослідників – всесвітньо відомого імунолога Бориса Донського та непосидючого лікаря інфекціоніста, якому все цікаво.
Дані, отримані ще в травні, теж нещодавно опубліковані, надійшовши до редакції 06.06.21. Досліджувана група – 42 пацієнта.
Висновок українського незалежного дослідження: “Отримані дані ілюструють, що у досліджуваній групі протягом 12 місяців після SARS-CoV-2 переважна більшість людей залишається зі специфічними антитілами до нуклеокапсиду та спайк-білку”.
ВИСНОВОК
Імунітет після перенесеного COVID-19 є надзвичайно СТІЙКИМ та МІЦНИМ. Більше того, імунітет чудово захищає від всіх наявних зараз мутацій ковіду. Антитіла динамічно змінюються протягом року. При повторних контактах з хворими антитіла знову зростають, а перехворілі нічого навіть не відчувають та не заражаються масово вдруге. В досліджуваній групі був лише один повторно перехворілий. (Чому деякі хворіють вдруге, про це ми це вже неодноразово говорили – причина в особливостях імунної пам’яті у ослаблених людей).
Я закликаю тих, хто не хворів, бути обережними та уникати контактів із хворими. Краще взагалі не хворіти, це зрозуміло. Навіть знаючи, що буде такий гарний постковідний імунітет.
Я закликаю звертати увагу на прогностично важких пацієнтів та всіма засобами намагатись попередити у них захворювання. Вакцинація для груп ризику – так. Якою вакциною, після яких обстежень – поле відповідальності сімейного лікаря. Щеплення має бути ефективним, безпечним та добровільним. Діти та здорова молодь справді в групі ризику?
І пам’ятаємо, що вакцинація не єдиний захід для попередження важкого ускладнення. Ще забувають акцентувати увагу на здоровому способі життя, профілактичному лікуванні хронічних захворювань та своєчасній кваліфікованій допомозі на ранніх стадіях хвороби. І спокійному відношенню до всього навкруги. Стрес – страшенний ворог імунітету!
На мою думку, яка спирається на дослідження та наукові дані, щеплення перехворілих є зайвим і не приносить ніякої користі. Але це моя думка, і я відкритий до дискусій.
А поки ми сперечаємось, факти кажусь своє:
ПЕРЕХВОРІЛІ – НАРАЗІ БЕЗПЕЧНІ ДЛЯ ОТОЧУЮЧИХ, ЗАХИЩЕНІ. БУДЬ-ЯКІ ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ ПЕРЕХВОРІЛИХ Є НАУКОВО НЕОБГРУНТОВАНИМИ.
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓