Ситуація навкруги неспокійна. Цей неспокій створює зростаюча кількість нових випадків COVID-19 та нерозумне чи, може, навіть навмисне накручування паніки в суспільстві. Тверезий спокійний підхід та вчасне лікування проти безсилої метушні та розпачу. Що краще? Питання риторичне.
Як би там не було, для перехворілих життя продовжується далі. Але яке воно буде? Нормальне чи щось небезпечне очікує попереду? Є чим заспокоїти чи все погано?
На фото представлені скріни двох статей. Одна – всесвітньо відома публікація в одному з найкращих наукових журналах NATURE від колективу авторів з Лабораторії молекулярної імунології та ретровірології Університету Рокфеллера, Нью -Йорк, США. Опублікована 14.06.2021.
Це фантастично яскрава, насичена та складна стаття про цілу низку досліджень стосовно тривалості та якості гуморального імунітету після ковіду. Досліджувана група – 63 пацієнта.
Висновок американців: “Зараження SARS-CoV-2 призводить до стійких антитіл до RBD у сироватці крові та відповідних нейтралізуючих реакцій. Майже 93% нейтралізуючої активності плазми зберігається між 6 та 12 місяцями після зараження”.
Простими словами, людина є захищеною ПРИНАЙМНІ РІК після перенесеного ковіду.
Другий колаж на фото – це стаття двох українських дослідників – всесвітньо відомого імунолога Бориса Донського та непосидючого лікаря інфекціоніста, якому все цікаво.
Дані, отримані ще в травні, теж нещодавно опубліковані, надійшовши до редакції 06.06.21. Досліджувана група – 42 пацієнта.
Висновок українського незалежного дослідження: “Отримані дані ілюструють, що у досліджуваній групі протягом 12 місяців після SARS-CoV-2 переважна більшість людей залишається зі специфічними антитілами до нуклеокапсиду та спайк-білку”.
ВИСНОВОК
Імунітет після перенесеного COVID-19 є надзвичайно СТІЙКИМ та МІЦНИМ. Більше того, імунітет чудово захищає від всіх наявних зараз мутацій ковіду. Антитіла динамічно змінюються протягом року. При повторних контактах з хворими антитіла знову зростають, а перехворілі нічого навіть не відчувають та не заражаються масово вдруге. В досліджуваній групі був лише один повторно перехворілий. (Чому деякі хворіють вдруге, про це ми це вже неодноразово говорили – причина в особливостях імунної пам’яті у ослаблених людей).
Я закликаю тих, хто не хворів, бути обережними та уникати контактів із хворими. Краще взагалі не хворіти, це зрозуміло. Навіть знаючи, що буде такий гарний постковідний імунітет.
Я закликаю звертати увагу на прогностично важких пацієнтів та всіма засобами намагатись попередити у них захворювання. Вакцинація для груп ризику – так. Якою вакциною, після яких обстежень – поле відповідальності сімейного лікаря. Щеплення має бути ефективним, безпечним та добровільним. Діти та здорова молодь справді в групі ризику?
І пам’ятаємо, що вакцинація не єдиний захід для попередження важкого ускладнення. Ще забувають акцентувати увагу на здоровому способі життя, профілактичному лікуванні хронічних захворювань та своєчасній кваліфікованій допомозі на ранніх стадіях хвороби. І спокійному відношенню до всього навкруги. Стрес – страшенний ворог імунітету!
На мою думку, яка спирається на дослідження та наукові дані, щеплення перехворілих є зайвим і не приносить ніякої користі. Але це моя думка, і я відкритий до дискусій.
А поки ми сперечаємось, факти кажусь своє:
ПЕРЕХВОРІЛІ – НАРАЗІ БЕЗПЕЧНІ ДЛЯ ОТОЧУЮЧИХ, ЗАХИЩЕНІ. БУДЬ-ЯКІ ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ ПЕРЕХВОРІЛИХ Є НАУКОВО НЕОБГРУНТОВАНИМИ.
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓