Дитячий нейрохірург Михайло Ловга нещодавно повернувся з дуже унікального і непересічного для його свята. Адже саме жахлива трагедія звела його із сім’єю сім’єю та їхньою донькою
Як інформує “Вісник”, Михайло Ловга щиро дякує цьому неймовірному сімейству за можливість порадіти великій перемозі в такий спосіб.
“Як зараз пам‘ятаю… Дзвінок посеред ночі невролога однієї з районних лікарень, який повідомив про молоду дівчину, яка постраждала в результаті дорожньо-транспортної пригоди. І отримана інформація від чергового лікаря змусила мене, тоді ще зовсім юного нейрохірурга, вимагати максимально швидкого транспортування хворої до нашої лікарні і уже планування потенційної операції. Адже, зі слів лікаря, відбулася повторна втрата свідомості, що для нас, нейрохірургів, є червоним прапорцем або іншими словами – високо вірогідним свідченням притиснення структур головного мозку. А це в свою чергу означає, що часу на порятунок життя залишається дуже мало.
Доставили пацієнтку без свідомості близько 6-ї ранку, встиг тільки батькам повідомити, що необхідна термінова операція, не було часу пояснювати будь-які деталі. Бо з кожною наступною хвилиною ризик померти ставав вищим і вже добігав просто точки неповернення”, – розповів лікар.
Далі ж – дуже складний процес лікування: дві складні операції на головному мозку, трахеостомія, два тижні в комі без будь-яких ознак покращення. Михайло Ловга щодня приходив до пацієнтки. Ніхто не вірив, що все вийде. Тільки батьки не втрачали віри.
Після двох тижнів тяжкої боротьби, пацієнтка прийшла до свідомості. Лікар каже, що перший усвідомлений погляд неймовірно сильної дівчинки ніколи не зможе забути. Потім складний і тривалий процес відновлення (2 місяці дитина провела в лікарні), реабілітації, але це вже більше радісний час, бо найважче залишалось позаду.
І от через 5 років неочікуваний дзвінок – “Михайло Іванович, це Марія, вибачте, що турбую у вихідний. Хотіла запросити Вас на весілля!”.
“Я, звичайно, погодився. Але потім трохи сумнівався, чи варто мені їхати, адже асоціації зі мною не про найприємніші часи. Не хотілося в день весілля нагадувати про ту страшну трагедію… Але повторний дзвінок батька за кілька днів і його відповідь на мої сумніви – “ми би Вас не запрошували, якби не хотіли бачити”. І от минулої п’ятниці, відразу після важкої операції я вдягнув піджак і проїхав 150 км, щоб таки привітати цю тендітну на вигляд, але неймовірно сильну і мужню дівчинку Марію з її неймовірним днем! Не можу описати, що я відчував в той момент, коли зайшов до переповненого залу посеред розгару весілля, які емоції мене переповнювали, коли я вітав наречених, а біля мене стояли її щасливі батьки зі сльозами на очах…
Це неймовірні відчуття. Було дуже незручно чути слова від усіх хором “Дякуємо”, адже такий результат лікування – це важка робота усього персоналу. Цей момент я теж не забуду ніколи. Як і ціле весілля, адже слів подяки від багатьох родичів ще звучало багато, а батько нареченої не давав мені ні хвильки спокою, делікатно опікуючи і пригощаючи усіма смаколиками і алкоголем!”, – ділиться неймовірної подією лікар.
“Саме такі випадки “підживлюють” нас, лікарів, і надають сили і бажання рухатись в правильному напрямку. Впевнений, Марія достатньо настраждалась, щоб далі тільки насолоджуватись щасливому і радісному сімейному життю! П.С. Свідомо не пишу прізвищ і не виставляю детальних фото, ті хто потрібно знають про кого йдеться!”, – завершив розповідь лікар.
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓