facebook

Не спізнитися на “український потяг”

Чому Україна цікава для інвестування вже зараз та які сфери найбільш перспективні.

Пише - джерело.

АНДРІЙ ЛЕВКОВИЧ
кандидат економічних наук, президент Івано-Франківської Торгово-промислової палати

Війна – це не лише час небезпек та руйнувань, а й фундамент нових повоєнних можливостей.

Під час війни руйнуються не лише будівлі, інфраструктура, підприємства, а й звичні способи буття та мислення, соціально-економічні моделі.

Руйнування дозволяє почати все з “чистого аркуша” з урахуванням чужих успіхів та помилок, із спробами небачених раніше соціально-економічних експериментів та цивілізаційних змін, скерованих у майбутнє.

Україна має всі підстави стати одним з експериментальних майданчиків, де світ почне моделювати та випробовувати нову реальність, нову етику та нову раціональність, де творитиметься один із трендів нової цивілізації.

Участь у цих пошуках для всіх, не лише для інтелектуалів, а й для інвесторів, буде справою надзвичайно вигідною, цікавою, перспективною і вдячною.

Дедалі частіше звучать різні ідеї та бачення того, як відновлювати зруйновані війною економіку та інфраструктуру України.

Світ знає успішний досвід післявоєнного відновлення Німеччини, Японії, Італії, Південної Кореї, Ізраїлю. Ці країни під час воєн отримали колосальні руйнування, проте зараз вони перебувають серед провідних економік світу.

Для світового бізнесу та інвесторів з’являється багато позитивних сигналів, які мають спонукати не лише звернути увагу на Україну, а й діяти вже зараз. Світові експерти та політики починають вживати термін “план Маршалла” в контексті майбутньої відбудови України.

Днями в швейцарському Лугано міжнародна Конференція з відновлення України визнала основним рамковим документом проєкт плану відновлення України, представлений українським урядом.

“Декларація Лугано” містить зрозумілий, властивий для демократичного суспільства набір критеріїв та методів відновлення України: міжнародні партнерства, фокус на реформах, прозорості і підзвітності, верховенстві права, демократичній співучасті, сталому розвитку, інклюзивності та “гендерності”.

У декларації також звучить ідея експериментування з небаченим дотепер “капіталізмом стейкхолдерів”, концепт якого в останні роки просуває засновник і президент Всесвітнього економічного форуму в Давосі Клаус Шваб.

В Україні ідея “капіталізму стейкхолдерів” може знайти сприятливий ґрунт. У нас історично присутні соціальні архетипи “козацької вольниці” і давньоруського віча. Влада у нас не “помазана”, тобто не священна, як було і на Сході, і на Заході. “Кожен з нас президент” – це, очевидно, відгук тих архетипів.


Поле для інвестицій

Враховуючи ресурсний та людський потенціал, Україна після війни зможе щороку ефективно освоювати 70-100 млрд дол прямих іноземних інвестицій.

Урядовий план відновлення України передбачає програму на 750 млрд євро, які планується скерувати переважно на відновлення інфраструктури.

Україна стає більш привабливою також з точки зору логістики та зв’язків з країнами Заходу. Статус кандидата на вступ в ЄС – ще один позитивний сигнал інвесторам. Вони вже починають “займати території” в економіці України, щоб після війни отримати конкурентні переваги над тими, хто запізнився.

Цікаві для інвестування як традиційні галузі (агросектор, чорна металургія, ВПК, туризм), так і IT та сектор креативної економіки загалом. Усе пов’язане з АПК має великий потенціал. Будучи в трійці світових експортерів аграрної продукції, Україна грала ключову роль у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки.

Оскільки забезпечення країн і людей продовольством виходить на перший план і стає однією із засадничих світових проблем, а попит на продовольство є нееластичним (якою б не була ціна на продовольство, його слід купувати), інвестиційна привабливість України в агросекторі набуває особливої ваги.

Залучення інвестицій та новітніх аграрних технологій, у тому числі у виробництво екологічної продукції, безперечно, дозволить зробити аграрний бізнес в Україні значно ефективнішим і в рази прибутковішим.

Хоча Україна володіє третиною світових чорноземів, майже п’ятою частиною розвіданих запасів залізної руди, має вагомі запаси марганцевої руди, графіту, каоліну, урану, рідкоземельний металів, але найважливішим ресурсом є люди.

Природнича та інженерна школи в Україні залишаються на доброму рівні.

Багато наших родин, які вимушено стали біженцями, кажуть, що діти, які пішли до шкіл у країнах ЄС, часто вигідно вирізняються з-поміж однокласників рівнем знань в природничих науках (математика, фізика, хімія). Їх ровесники в ЄС вивчають теми, які в українських школах вивчаються на два-три роки раніше.

Підтвердженням фаховості українських інженерів є “Мрія”, авіадвигуни і турбіни атомних електростанцій від “Мотор Січі”, космічні ракети “Південмашу”, авіаносні крейсери Миколаєва і протикорабельна ракета “Нептун”, яка 13 квітня 2022 року потопила “Москву” – флагман московитського флоту в Чорному морі.

Досвід українських інженерів та конструкторів і якісна природнича школа дають добре підґрунтя для відновлення й розвитку сучасних ВПК та ІТ-галузі. Тим більше, що з 8 лютого 2022 року в Україні почав працювати спеціальний правовий режим “Дія.City”, розроблений для розвитку IT-галузі.

Режим “Дія.City” створений для аутсорсингових компаній, R&D-компаній, продуктових компаній, стартапів. Режим ґрунтується на моделі ґіґ-економіки, тобто моделі трудових відносин, заснованій на короткострокових контрактах або неформальних домовленостях та має спеціальний податковий режим.

Резидентами режиму можуть стати компанії, які займаються розробкою і тестуванням програмного забезпечення, виданням та розповсюдженням програмного забезпечення, навчанням комп’ютерної грамотності, програмування, тестування та технічної підтримки ПЗ, Digital marketing та Ads з використанням програмного забезпечення, розробленого резидентами.

Навіть за час повномасштабних воєнних дій реєстр “Дія.City” зріс більш ніж утричі: 24 лютого там було 79 підприємств, наприкінці червня – 271.

Найвідомішими резидентами “Дії.City” є Samsung, Revolut, Monobank, NIX, SoftServe, Ajax Systems, “Нова пошта”, LetyShops, Luxsoft, “Розетка”, EPAM. “Дію.City” вже називають першою у світі віртуальною бізнес-країною.

Від нової архітектури до нової раціональності

Показово, що в такій кризовій ситуації український уряд запросив країни, організації та окремих архітекторів для майбутньої відбудови повністю зруйнованих міст: Маріуполя, Харкова, Ізюма, Бучі, Волновахи, Ірпеня.

Багато архітекторів уже зголосилися взяти участь у відбудові українських міст. До прикладу, архітектор та урбаніст японського походження Хірокі Мацура погодився розробити “майстер-план” відбудови Ірпеня.

До відновлення Харкова після війни готовий приєднатися Норман Фостер, всесвітньо відомий британський архітектор та дизайнер, який серед іншого працював над дизайном штаб-квартири Apple Park у Каліфорнії (США).

Читайте також:  "Тисячу Зеленського" можна буде витратити на ліки

Читайте також:

Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓


Популярні дописи: