Останній рік учням доводилося поєднувати класні заняття і вимушені онлайн-уроки. Через періодичні карантини школи закривали свої двері для учнів і були змушені пристосовуватися до нових умов. Про те, чи повернеться освіта до звичних допандемічних умов – нижче в матеріалі РБК-Україна.
Навчальним закладам доводиться пристосовуватися і відповідати на виклики часу, кинуті пандемією коронавірусу. Коли минулої весни всі освітні установи пішли в онлайн, це відбувалося сумбурно і хаотично. Школи і вчителі в різних куточках країни поспіхом опановували нові способи контакту з дітьми поза класом: десь через інтернет, десь роздачею написаних від руки завдань.
За останній рік якість дистанційних занять покращилася, але вади все ще залишаються. Труднощі з “дистанційкою” як в Україні, так і за кордоном схожі. Це і неготовність усіх педагогів ефективно переходити в онлайн. І відсутність рівного доступу до комп’ютерів і Інтернету. І нездатність батьків повністю тримати на контролі навчання своїх дітей. Але і на цьому проблеми не вичерпані.
Багато батьків і педагогів сходяться в тому, що онлайн-навчання не дотягує до повноцінної заміни реальної школи і не зможе нею стати. Чиновники та експерти не беруться стверджувати, коли школи зможуть повністю відмовитися від дистанційних форматів і повернуться до допандемічних умов. Єдине, в чому вони впевнені – після всіх карантинів система освіти не буде такою, як раніше.
Заручники епідемії
Ще минулого року Кабінет міністрів переглянув підходи як до введення карантину, віддавши перевагу регіональним локдаунам, так і до навчального процесу в умовах епідемії. У Міністерстві освіти і науки пояснили РБК-Україна, що навчальні заклади наділені досить широкими повноваженнями і мають право самі вибирати форму навчання: очну, дистанційну або змішану.
У регіонах “червоної” зони карантину такого широкого вибору немає. Там уряд дозволив відвідувати тільки дитячі садки, заняття в 1-4-х класах і спеціальні навчальні заклади. Решта школярів та студентів змушені навчатися дистанційно.
У МОН уточнили, що для учнів 5-11-х класів працює “Всеукраїнська школа онлайн” (ВОШ, E-SCHOOL.net.ua). на цій онлайн-платформі для змішаного і дистанційного навчання розміщені уроки з 18 основних предметів, уточнили в прес-службі Міносвіти.
Місцева влада на свій розсуд може посилювати карантинні обмеження, в тому числі і ті, які стосуються навчального процесу. Наприклад, у Києві через розмах епідемії на початку квітня вважали за потрібне закрити всі освітні установи. Через це в онлайн довелося перейти і молодшим класам.
Учні, що потрапили в пастку карантинів – це представники поколінь “Z” (народилися в 1996-2015 році) і “альфа” (народилися після 2015-го). З одного боку, багато з них не уявляють своє життя без гаджетів, додатків і соцмереж. З іншого – цим дітям, які живуть в перенасиченому технологіями світі, все одно необхідний живий соціальний контакт зі своїми однолітками.
І це далеко не єдина причина, через яку батьки і педагоги побоюються карантинів і дистанційного навчання. Не всі вчителі зуміли або захотіли освоїти нові методи навчання за допомогою Інтернет-технологій. Ще під час минулорічного локдауну деякі з них обмежувалися розсилкою в батьківські чати фотографій з написаними на аркушах завданнями.
Не завжди інтернет працює безперебійно, що заважає проведенню онлайн-занять і зриває терміни виконання домашніх завдань. Більш того, не у всіх є постійний доступ до комп’ютера та Інтернету. Це стосується не тільки дітей, а й вчителів.
Не всім школярам вистачає самомотивації, організованості і посидючості, щоби проводити години біля екранів. З особливими труднощами таке навчання дається в початкових класах. Не всім батькам вистачає часу і терпіння, щоби тримати їх на контролі. Через все це багатьом не до душі віддалене навчання.
З початку пандемії якість дистанційної форми навчання, звичайно, покращилася. За цей рік школи отримали величезний досвід і чимало нових рекомендацій до організації навчання, каже освітній омбудсмен Сергій Горбачов. До того ж “Всеукраїнська школа онлайн”, яку перезапустили з грудня, дуже відрізняється від того “протипожежного” і “аварійного” засобу, який був минулої весни, уточнив він.
“Зараз це вже зроблено набагато краще і воно класно працює. А нещодавне запровадження на платформі ВШО кабінету вчителя, де можна планувати навчання та комунікувати з учнями – це новий і дуже важливий крок до покращення якості дистанційного навчання”, – сказав РБК-Україна Сергій Горбачов.
Проте якість віддаленого навчання все одно не досягає рівня докарантинного періоду, уточнив співрозмовник. У цьому плані критично важливо оцінити прогалини в освіті, щоби знати, як дітям надолужити втрачений матеріал, каже омбудсмен. За його словами, такі освітні втрати несуть навіть країни з добре організованим дистанційним навчанням і з набагато більшим фінансуванням.
“Наразі освітні вимірювання в Україні, окрім ЗНО після 11 класу, дуже епізодичні, часткові. Ми, на жаль, не маємо достовірної картини, а це життєво необхідно, щоб планувати виправлення ситуації, щоб наші діти надолужили те, що втрачено за час пандемії. На сайті освітнього омбудсмена ми розмістили докладний матеріал про важливість таких вимірювань”, – зазначив Горбачов.
Незважаючи на епідемію і карантини, зовнішнє незалежне тестування для випускників цього року має пройти в заплановий термін. Але, як і минулого року, школярів звільнили від обов’язкового проходження державної підсумкової атестації, в тому числі від ЗНО. Воно необхідно тільки тим, хто збирається цього року вступати до вишів.
Перше тестування відбудеться через пару тижнів. Усі учасники ЗНО зобов’язані дотримуватися протиепідемічних заходів, бути в масках, мати при собі і користуватися антисептиками, говорить в. о. директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко. На вході в пункти тестування будуть вимірювати температуру, а приміщення будуть провітрюватися і дезінфікуватися.
“Під час тестування в аудиторіях перебуватиме максимум по 15 учасників і по два інструктори, як того вимагають правила. Так, між учасниками в аудиторії обов’язково буде дотримано принципу соціального дистанціювання, яке також буде забезпечено біля входу до приміщень пунктів тестування”, – розповів виданню керівник УЦОЯО.
Щоб убезпечити педагогів, які працюють на ЗНО, МОЗ запропонував їм добровільно провакцинуватися до початку тестів. Якщо людина відмовиться, їй не заборонять брати участь у проведенні ЗНО, пояснив Горбачов.
Водночас деяким школам, можливо, потрібно буде продовжити навчання ще й у червні. Навчальний рік має включати 175 днів і завершитися не пізніше 1 липня. Якщо в якихось освітніх установах замість “дистанційки” на час карантину вводили позачергові канікули, то їм доведеться відстрочити останній дзвоник. Але, як стверджують у Міносвіти, це рішення школи ухвалюють самостійно.
Час можливостей
Уряд вирішив продовжити адаптивний карантин до кінця червня. Так що, найімовірніше, з періодичною “дистанційкою” доведеться миритися ще як мінімум до кінця цього навчального року. Чи повернуться учні за парти з вересня на постійній основі – ніхто не береться стверджувати напевно.
“Формат, у якому буде проходити новий навчальний рік, залежатиме від
епідемічної ситуації на території України в цілому або на території
окремих регіонів. МОН прагне до того, щоб найшвидше повернути всіх учнів та студентів до школи, закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти”, – заявили в прес-службі Міносвіти.
Як скоро це станеться, залежить не тільки від рівня інфікування в країні, але також від темпів вакцинації, говорить голова ЮНІСЕФ в Україні Лотта Сільвандер.
“Сподіваюся, діти зможуть повернутися в школу. Але вже з’явилися нові варіанти вірусу, які також вражають дітей. Подивимося: якщо нам вдасться впоратися з цими варіантами протягом літа – то так, діти зможуть повернутися до звичного навчання з осені”, – сказала вона РБК-Україна.
У МОЗ хочуть прищепити більшість дорослого населення до кінця року, а педагогів – до вересня. Питання в тому – чи погодяться на це самі педагоги. Як показують перші місяці вакцинації, далеко не всі українці планують у найближчому майбутньому отримати щеплення від коронавірусу. Наприклад, один із вчителів школи в Івано-Франківській області розповів виданню, що в їхньому колективі зі 100 співробітників на вакцинацію поки погодилися лише 13.
“Насправді, коли ми повернемося до звичайного життя – а я глибоко переконаний, що це відбудеться – ми будемо мати, по-перше, набагато більше досвіду життя в умовах пандемії. Але вже в тих умовах освіта, звичайно, уже не залишиться такою, як була. Бо та освіта, до якої вже всі ми звикли, у березні 2020 року просто пішла в минуле і вже не повернеться”, – зазначив Сергій Горбачов.
Пандемія і карантин підштовхнули систему освіти до швидкого розвитку. Коли в 2017 році Горбачов рекомендував своїм колегам по школі використовувати веб-сервіс Google Клас, тоді зацікавилися всього лише кілька людей. Вчителі просто не побачили необхідності переходити до нових методик, пояснив омбудсмен. Але пандемія виштовхнула їх за межі звичних методів викладання і змусила освоювати нові формати. І для багатьох вчителів це стало непростим і навіть травматичним досвідом, пояснив він.
“За цей рік рівень цифрової компетентності вчителів зріс так, як ми навіть мріяти не могли всі попередні роки. Це наочна ілюстрація досить банальної істини, що криза – це не лише проблема, а й можливість”, – сказав омбудсмен.
Частина опанованих цифрових інструментів в арсеналі українських педагогів, ймовірно, залишиться і після перемоги над вірусом. Школи та викладачі, які “розсмакували” плюси онлайн-платформ, навряд чи захочуть повністю розпрощатися з ними після пандемії. Чимало вчителів будуть застосовувати ці інструменти і в майбутньому разом з оффлайн-уроками, тому що вони дають більше можливостей і працюють ефективніше, вважає Горбачов.
Криза, спровокована коронавірусом, підштовхнула школи до відмови від застарілих методів роботи. Перехід до онлайн-навчання вимагає від учителів перегляду змісту уроків і більш творчого підходу до викладу матеріалу. Ця гнучкість і отримані цифрові навички стануть в нагоді на випадок повторення подібних криз і локдаунів в майбутньому.
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓