Україна продовжує зазнавати втрат на Донбасі. Напередодні від куль російсько-окупаційних військ загинув 37-річний боєць із Дніпропетровської області Дмитро Товчигречко. Це була його перша ротація, і він встиг прослужити всього три місяці.
Обіцяв дружині зателефонувати, але не встиг
До того, як потрапити на фронт, Дмитро майже 20 років пропрацював газорізальником у Кривому Розі на підприємстві РОФ-1.
“Він був роботяга, скромний і дуже добрий. Своїх дітей у нього з дружиною Галиною не було, але він дуже любив племінника, мого сина. Коли ми приїжджали в гості, то він багато часу проводив із ним, купував йому машинки, подарунки, він був дуже добрим”, – розповідає сестра дружини Дмитра Тетяна.
Зі своєю дружиною Дмитро познайомився багато років тому. Сім’я жила дружно, але так сталося, що вони розійшлися. Однак через півтора року чоловік знову повернувся до своєї Галини.
“Він непокоївся через те, що так сталося, і дуже хотів загладити свою провину. Він мріяв про те, що з часом зможе купити їм квартиру, зробить там ремонт, вони поїдуть відпочивати на море. 6 травня вранці він подзвонив Галі. Знову просив пробачення. Цікавився родичами, як у них справи. Обіцяв, що вийде на зв’язок увечері. Але так і не встиг. Незабаром Галі подзвонили з частини і повідомили, що Діма загинув”, – засмучується родичка.
“Життя його потріпало”
Дмитро захоплювався риболовлею, і на його сторінках у соціальних мережах опубліковано багато фотографій, на яких він показував свій улов.
“Він дуже любив із дружиною і друзями вирушати на природу, порибалити. Для нього було навіть неважливо, наловить він рибу чи ні. Головне – провести час із рідними на природі, посидіти, поговорити про життя”, – згадує Тетяна.
Військові, з якими Дмитро служив в одній бригаді, кажуть, що він був мовчазним, не дуже полюбляв розмовляти. Але від завдань ніколи не відмовлявся. “Видно, що життя його потріпало”, – каже боєць із позивним “Тихон”.
Він розповів, як боєць загинув: “Обстріл почався серед білого дня. Бійці чистили окопи. Ворог виждав, коли хлопці зупинилися і спокійно розмовляли, й атакував. Пролунав вистріл, потім ще один. Наш медик відразу кинувся допомагати. Дмитра винесли на носилках, він був ще живий, у нього були розплющені очі. А коли його стали перев’язувати, то він відкинув голову – і все…”
Також було поранено ще одного воїна, Максима. Йому куля прошила груди і пошкодила легеню. Навіть армійський жетон застряг у грудях. Його відправили до Харкова і вже прооперували.
Поховають Дмитра в рідному Кривому Розі у понеділок, 10 травня.
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓