У школі №126 Дніпра стався інцидент. Вчителька спілкувалася з учнями російською мовою – мати учениці зробила їй зауваження. Після цього, за словами жінки, її дитину почали цькувати однокласники, а її саму – видалили з батьківського чату. Мати поскаржилась директору школи й у кілька інстанцій. Каже, що перевірки й виховні заходи в школі провели формально. Водночас в адміністрації закладу зазначають, що ситуацію з’ясували, факт булінгу (цькування) дитини не підтвердився. Разом з тим директорка школи й вчителька отримали догани за недотримання мовного законодавства.
Пише - джерело.
Як стався інцидент, що кажуть сторони конфлікту та чи можна запобігти таким ситуаціям надалі?
Донька дніпрянки Олени Юхимчук вчиться одразу в двох школах: за кордоном, де вони з матір’ю перебувають в евакуації, та в Україні, в Дніпрі. Цей випадок стався 13 квітня, розповідає Олена.
Того дня в її доньки мав розпочатися дистанційний урок з математики в українській школі. Жінка була поруч з дитиною й почула, як вчителька говорила до учнів російською.
«Я вважаю, що це був булінг»
Запитала, чому вона веде урок ворожою мовою, якщо є закон, який зобов’язує вчителів вести урок українською
Олена Юхимчук
«Один з учнів двічі звернувся до вчительки по темі українською мовою, вона двічі відповіла йому російською. Я приєдналася: увімкнула мікрофон, представилася – мама такої-то учениці, попросила її вести урок українською. «Будь ласка, не порушуйте законодавство». Запитала, чому вона веде урок ворожою мовою, якщо є закон, який зобов’язує вчителів вести урок українською. Вчителька обурилась і сказала, що це її рідна мова і вона урок ще не розпочала. Тобто вчителі не розуміють закону – що це необов’язково навіть під час уроку… Зараз дистанційне навчання, тобто з першої секунди – це вже навчальний процес», – каже Олена.
Після її зауваження, говорить жінка, їх з донькою вимкнули з конференції, під’єднатися вони не змогли – вчителька не пускала. Потім, за словами Олени, розпочався булінг щодо її доньки.
Одна дитина надіслала моїй доньці близько 70 повідомлень з погрозами
Олена Юхимчук
«Вчителька написала в групу у вайбер, що поставить моїй дитині за перший семестр трійку, а не сімку, бо нібито вона не заслуговує на більше, бо писала контрольні на трійки. А розголошення інформації про оцінки неприпустиме, бо це є конфіденційною інформацією. Потім вчителька видалила ці повідомлення, але ж їх всі бачили. Я вважаю, що це був булінг, шантаж моєї дитини оцінками. Діти зрозуміли це так, що потрібно захищати вчителя. Почали писати в загальному чаті для дітей – обговорювати це, погрожувати моїй дитині, влаштували опитування, хто за те, щоб вигнати з класу Євдокію. Одна дитина надіслала моїй доньці близько 70 повідомлень з погрозами. Батьки в своїй групі теж почали це обговорювати, писали – давайте переведемо Євдокію в інший клас й іншу школу. Тобто розпочався булінг і з боку батьків. До речі, позбавлення дитини права на навчання, нецензурна лайка – це теж ознаки булінгу», – наголошує Олена.
Коли випадок набув розголосу, говорить Олена, батьківський комітет вибачився перед нею. Це вибачення жінка називає формальним.
«Це було написано в особисті повідомлення. Дзвінків не було. До речі, мене видалили з батьківського чату – сама вчителька видалила», – каже вона.
Олена зазначає: про інцидент вона повідомила директорці школи – як дзвінком, так і письмово, на офіційний мейл закладу. Після її повідомлення там провели педраду й засідання комісії щодо булінгу. Ці заходи мати теж вважає формальними.
Вважаю, що все це було номінально, аби показати, що школа проводить якісь заходи
Олена Юхимчук
«Вони провели його формально – убезпечили себе. Був присутній, зокрема, представник батьківського комітету, мама того хлопчика, який слав повідомлення, шкільний психолог, представник ювенальної поліції. Я була присутня онлайн. У мене ніяких пояснень не брали і викладали все однобоко. За процедурою, мені в триденний термін мали надати протокол цього засідання – мені його не надали. Так само, як і протоколу засідання педради. Я просила в письмовому вигляді – мені було відмовлено. У школі також говорили, що були батьківські збори, де батькам було роз’яснено щодо булінгу. Нас на цих зборах не було, і коли вони відбулися – невідомо. Вважаю, що все це було номінально, аби показати, що школа проводить якісь заходи», – говорить мама.
Мати каже: вона подала звернення до мовного омбудсмена України та заяву до Національної поліції України, очікує на відповіді.
Вона зазначає, що її доньці було непросто переживати інцидент у школі.
«Дитина була в пригніченому стані. Вона не очікувала такої реакції від однокласників. А діти… Діти через свій вік і відсутність досвіду не розуміють наслідків своїх дій, коли вони намагаються принизити іншу дитину», – додає Олена.
Що кажуть в адміністрації школи
Директорка школи Наталія Пешехоновапідтверджує: інцидент на уроці в шостому класі справді був, опісля діти ображали однокласницю. Але, говорить вона, батьки, коли дізналися, вибачилися перед матір’ю дівчинки.
Як тільки це взнала школа й батьки, вони вибачилися перед матір’ю за поведінку дітей
Наталя Пешехонова
«Урок ще не почався – дитина спитала, як їм бути з тестами. Вчителька російською мовою відповіла: «На уроці все розповім». Мама цієї дівчинки, яка перебуває на сімейному навчанні, почала говорити не зовсім приємні речі вчителеві, вчитель відключила її від зуму. Через декілька хвилин вона включила дитину і почала працювати. Мама передзвонила мені, у мене йшов урок, я пообіцяла розібратися. Опісля я викликала вчителя. Вона підтвердила: так, я сказала одне речення російською мовою. Я викликала голову батьківської ради класу, вона теж це підтвердила. Вчителька на емоціях сказала, що не може працювати в такому класі. Дітям це не сподобалося і вони облаяли дівчинку. Як тільки це взнала школа й батьки, вони вибачилися перед матір’ю за поведінку дітей. Вони написали їй у вайбері, написали, що поговрять з дітьми, що це нетактовно і що так не повинно бути», – говорить директорка.
Наталя Пешехонова також зауважила: після цієї події вчителька опинилася у стаціонарі лікарні. Тим часом у школі провели батьківські збори та виховну годину для дітей. Також до закладу запросили офіцера поліції – він провів бесіду з мамою хлопчика, який писав погрози.
Окрім того, скликали комісію з булінгу. Вона факт булінгу не підтвердила, розповіла директорка.
На педраді засудили те, що сталося, і ще раз підкреслили: маємо спілкуватися українською
Наталія Пешехонова
«Комісія вивчила ситуацію й сказали: булінгу немає, бо це було одноразово, а булінг – це багаторазово, тому вони розглядають це як конфлікт. Потім вийшла з лікарняного вчитель, я взяла в неї пояснення. Потім прийшла до школи комісія за участі семи осіб – психолог, юрист, член батьківської ради, представник департаменту тощо. Вони нікого не попереджували. Коли ми увімкнули комп’ютер і почали під’єднувати уроки вчителів – то всі уроки велися українською мовою. І все в школі ведеться українською мовою. Ще я провела педраду. На педраді засудили те, що сталося, і ще раз підкреслили: маємо спілкуватися українською. Так ми й робимо», – говорить вона.
Чому матері не надали протокол засідання педради, керівниця школи пояснює так: «Мама хотіла, щоб я їй надіслала внутрішньошкільні документи, але я не повинна цього робити. Я на це не маю права».
Директорка каже: опісля інциденту вона також перевірила робочі чати майже всіх вчителів школи – всі ведуть листування українською. Днями також відіслали папку документів з поясненнями до мовного омбудсмена України. На цьому, вважає вона, конфлікт вичерпаний.
«Характеризується як конфлікт». Що кажуть у профільному управлінні
Начальниця відділу освітньої діяльності управління освіти департаменту гуманітарної політики міськради Дніпра Людмила Кошман коментує: після звернення мами учениці до школи №126 здійснили комісійний виїзд. За підсумками – директорці оголосили догану. Вчителька також отримала догану за недотримання мовного законодавства.
«Ми приїхали під час освітнього процесу, розмовляли з керівником, із заступниками директора, вчителями, подивилися сам освітній процес. Ми могли зайти в кабінети, де вчитель поводив урок, і могли послухати, що вчитель і якою мовою говорить, як спілкуються з дітьми. Заходили по черзі до різних вчителів. Відвідали уроки, переглянули документи закладу. А тоді вже було комісійно вирішено винести догану керівникові закладу за невиконання мовного законодвства», – розповіла Людмила Кошман.
Було складено протокол, де зазначено, що ситуація, яка виникла між учасниками навчального процесу, кваліфікована як конфлікт
Людмила Кошман
Щодо булінгу учениці, говорить вона, факт не підтвердився.
«Заклади освіти – автономні. І випадки булінгу розглядаються, за процедурою, саме в закладах. У закладі нас поінформували, що створювали комісію для розгляду ситуації і, за результатами роботи комісії, було складено протокол, де зазначено, що ситуація, яка виникла між учасниками навчального процесу, кваліфікована як конфлікт. Також отримано лист від поліції до закладу освіти, де сказано, що випадок булінгу не підтвердився, бо даний випадок не мав систематичного характеру і характеризується як конфлікт», – говорить вона.
Як в інших школах міста?
За даними посадовиці, загалом за минулий рік до управління надійшло три скарги за недотримання мовного законодавства в школах Дніпра. Вони стосувалися вживання вчителями російської мови на уроках та використання російськомовного контенту. На всі випадки – відреагували перевірками, каже вона.
Що ж до контролю за дотриманням мовного законодавства на уроках, то це покладено на керівників шкіл, пояснює Людмила Кошман.
«Внутрішньошкільний контроль забезпечує адміністрація закладів освіти. У законодавстві прописано, які питання є автономними, ми в них не маємо права втручатися. Але якщо є заява – ми можемо створювати комісію, взяти пояснення в керівника, розглядати питання й повідомляти про результати. Грубих порушень у закладах немає. Це явище – немасове», – зазначила посадовиця.
Досвід іншої мами, вдови бійця-добровольця
Дніпрянка, мати п’ятьох дітей Ганна Счасна-Гарус також стежить за виконанням мовного законодавства в школах. Говорить: через конфліктні ситуації була змушена перевести своїх синів та доньку з одного закладу до іншого. Це сталося 2013 року, коли її діти ходили до першого класу.
Роздали книжки «Позакласне читання» на 2-й клас, і я побачила там на першій сторінці: «С чего начинается Родина…»
Ганна Счасна-Гарус
Наразі мовне питання для неї, дружини загиблого бійця-добровольця, – принципове, каже жінка.
«Перший клас, свято – «Букварьонок». Я ставлю питання: чому в Україні свято російською мовою? Мені відповідають: якщо ви хочете, то вашим дітям дадуть віршики українською мовою. Але це не все. Керівниця нацькувала на мене трьох вчителів. Тільки одна вчителька відмовилася. А двоє інших проведи маніпулятивне «опитування» батьків: «А якою мовою ви хочете свято?». І вони показали пальцями на мене – он хто вимагає українською. І на мене накинулися батьки, фізично навіть. Оточили мене, коли я прийшла за дітьми до школи, почали кричати, скандалити, посилати мене в Західну Україну тощо… А влітку роздали книжки «Позакласне читання» на 2-й клас, і я побачила там на першій сторінці: «С чего начинается Родина…». Тоді я забрала дітей з цієї школи в іншу школу. У ній теж було кілька випадків. Хочу сказати, що всі ці конфлікти провокують не діти, а дорослі – люди-«какаяразніца», яких в нас у Дніпрі вистачає», – говорить Ганна.
Мають бути докази, тоді уповноважений з питань захисту української мови зможе розглянути й накласти штраф
Ганна Счасна-Гарус
Жінка радить іншим батькам цікавитися, якою мовою ведуть уроки їхнім дітям і як з ними спілкуються в позаурочний час. Якщо є порушення – не мовчати.
«Треба звертатися і до дирекції шкіл, і до мовного омбудсмена. Поки у нас є тільки такий важіль впливу. Але мають бути докази – аудіо або відеозапис, тоді уповноважений з питань захисту української мови зможе розглянути й накласти штраф», – сказала Ганна.
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓