Сьогодні, 6 лютого, у Ворохті сотні людей прийшли віддати останню шану відомому цимбалісту Петру Сказківу.
Пише - джерело.
Про це у місцевій спільноті в соцмережі повідомив Назарій Кріпчук.
“Вся Україна попрощалася з маестро Петром Цимбалом. Грай, Петрику, на небесах!”, – пише він.
Як видно зі світлин, попрощатися з талановитим музикантом прийшли сотні людей.
Нещодавно у хлопця діагностували рак легень. Він звертався до небайдужих про фінансову домогу на лікування.
Втім, на жаль, 4 лютого Петро помер від своєї хвороби.
Парафіяльна церква Ворохти оприлюднила зворушливий вірш під музику Петра Сказківа.
В пам’ять про хорошу людину, який був тут, і не має. Він пішов від нас, щоб ми колись зустрілись!
До зустрічі в оселі Бога – в Небі…Петро Сказків Petro Tsymbal ( автор музики і гри на цимбалах – твір Життє )
* * *
Вчора зустріч – тепер прощання,
Вчора зимно – сьогодні спека,
Той був першим, тепер – останній,
Той був близько, тепер – далеко.
Той долав найстрімкіші підйоми,
Та його залишили сили,
Той був другом, а став знайомим,
Той літав, а тепер – безкрилий.
Той у невід піймав удачу,
А назавтра став знову босим,
Той сміявся, а нині плаче,
Той давав, а сьогодні просить.
Той до щастя наміряв кроки,
Ну а вийшло, що – до могили,
Той світив, та погас до строку,
Той палав, а того спалили.
А літа, на жаль, не вертають,
Як не сумно і як не гірко,
Я міняюсь, мене міняють,
То у кращий бік, а то – в гірший.
Я міняюсь разом зі світом,
І сміюсь, і плачу досхочу,
П’ю прозорий весняний вітер,
Гублю дні, а знаходжу ночі.
Ще далеко мені до краю –
Я у неба прошу несміло:
Хай душа моя не помирає
Раніш, ніж помре моє тіло…
Автор вірша Володимир Шинкарук
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓