Рік тому, захищаючи Україну, загинув Гліб Бабіч. Він був поетом, воїном, волонтером, ветераном АТО – пройшов шість бойових ротацій.
Пише - джерело.
“Еспресо.Захід” розповість про життя і творчий шлях відомого українця.
Був звільнений за станом здоров’я у званні прапорщика, але після повномасштабного вторгнення долучився до територіальної оборони. Бабіч написав пів тисячі віршів і пісень, в тому числі гімн 10-ї прикарпатської бригади. Під час АТО створив цикл “фронтових” віршів і пісень, а після звільнення записував музику з гуртом Kozak System.
Довоєнне життя
Гліб Бабіч народився в 1969 році в Миколаєві. Його батько Валерій – суднобудівник та автор багатьох книг про авіаносці, мати Євгенія – дантистка. Вона згадувала, що вагітність із Глібом була вкрай важкою.
“У мене резус негативний, була несумісність крові, пролежала майже всю вагітність на збереженні. Коли він народжувався, у мене води не відходили, він наковтався навколоплідних вод, і коли народився, не закричав, почалася якась метушня. Я дивлюся зі столу, а йому лікарі трубку засунули й відсмоктують рідину. Мені вісім днів його не показували”, – розповідала мати.
У лікарні з сином вона провела ще три з половиною місяці. Потім ще шість разів довелося лягати в шпиталь із запаленням легень у Гліба.
Коли хлопчикові було сім, батьки розлучились. Син допомагав мамі в побуті, присвячував вірші, дарував квіти, придбані на свої заощадження, писала “Новинарня”.
До війни 2014 року Гліб Бабіч займався бізнесом, писав музику та тексти пісень. У Миколаєві організував студію звукозапису, в якій записувалися українські та закордонні музиканти. В інтерв’ю Репортеру розповідав, що в молодості мав творче псевдо “Доктор Лєнтяй” і саме від нього згодом пішов його позивний – “Лєнтяй”.
Учасник АТО
У 2014-му Гліб пішов на фронт добровольцем.
“Вміло приручив вогневих “драконів” − зенітні самохідні установки ЗСУ-23-4 “Шилка” − які він досконально знав і обожнював. Гліб так ласкаво називав їх, бо стрільба “шилок” справді нагадує вогняний видих казкових драконів, і він був майстром таких нищівних вогневих ударів”, – писала про Бабіча АрміяInform.
Бабіч пройшов багато “гарячих точок” АТО/ООС: Дебальцеве, Мар’їнку, Широкине, Водяне, Авдіївку. Служив у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді на посаді командира взводу. Він долучився до формування бригадних традицій. Його пісня “Подай зброю” стала неофіційним гімном бригади.
До слова, під час військової служби Гліб, який усе свідоме життя був російськомовним, перейшов на українську.
Службу залишив за станом здоров’я, коли відчув, що на фронті загострилися хронічні хвороби. Однак постійно підтримував зв’язки із рідною бригадою “едельвейсів”.
Повномасштабне вторгнення та загибель
Після звільнення з військової служби Гліб Бабіч став активістом та співзасновником волонтерської ініціативи “Res_Publica. Брати по зброї”, яка активно допомагала ЗСУ. Побратими згадували, що він охоче використовував свою медійність для допомоги армії та сім’ям військових. Якось на своїй сторінці у фейсбуці зібрав суму, необхідну родині загиблого бійця на квартиру. Також допомагав батькові загиблого під Зайцевим розвідника Ярослава Журавля.
Після початку повномасштабного вторгнення увійшов до київської територіальної оборони. Побратими відзначали невтомність і самовідданість Гліба при підготовці столиці до оборони.
“У колишньої дружини Гліба був кіт Оззі, зачинений у квартирі в Гостомелі. І коли селище звільнили, Гліб рвався за котом. Він привіз цього кота, обіймав, цілував його, тільки було й розмов, що про кота, який вижив”, – згадував ветеран Олексій Петров.
Займався впровадженням мобільних комплексів оптоелектронної розвідки “Локі”. Разом із групою друзів готував до відправки на фронт автомобілі, на які встановлювалися сервери та монітори. Кожен такий комплекс коштує близько 2 млн гривень.
28 липня під Ізюмом автомобіль, на якому екіпаж із п’яти волонтерів розвозив устаткування у кілометрі від лінії фронту, наїхав на ворожу протитанкову міну. Внаслідок вибуху Гліб Бабіч та троє його побратимів загинули, вижив лише Дмитро Єршов, який зазнав важких поранень.
Творчість
У 2021 році видавництво “Білка” видало збірку поезій Гліба Бабіча “Вірші та пісні”.
У 2022 році гурт Kozak System випустив кліп на пісню на слова Бабіча “Мольфар” – про захисника України козака-мольфара, який помер на полі бою. Цю пісню Бабіч вважав головною роботою свого життя, розповідала дочка поета Дарина. Також із цим гуртом Гліб Бабіч написав також пісні “Сила і зброя”, “Досить сумних пісень”, “Свобода наче любов”, “Ті, що тримають небо над Різдвом”.
На фейсбук-сторінці у соцмережі зберігся останній вірш Гліба Бабіча, який він опублікував 24 липня 2022 року, за 4 дні до загибелі.
Коли смерть присяде на бруствер, спитає – “Ну що тут ти?”
Коли нас, як тісто, місить вогняний вал,
Я не стану смикати Бога – вийду в канал арти.
У піхоти з артою і Богом – зАвжди прямий канал.
Заглушаючи криком в рацію хрипкий голос війни,
Продиктую чарівні цифри, наче магічний код.
Скрипне радіо – “Прийняв. Тримайтеся, пацани”.
Решту слів не почую. Бо знову накрив “приход”.
Оживе на позиції стадо сталевих слонів,
Поверне свої хоботи в сторону наших бід.
І зайде у стволи із клацанням стиснутий божий гнів,
Для швидкої доставки – без декларацій і мит.
Навіть янголи завмерли в небі – як театральний зал,
Небо теж полюбляє сипати – снігом, градом, дощем.
Дочекалися. Наче кулак по всесвіту стукнув залп.
Другий, третій, а потім іще і ще.
А над нами небо луснуло наче віконне скло,
Аж земля підстрибнула, і трохи змінився ландшафт.
Смерть сиділа на бруствері. Більш немає. Змело.
Та зі стиснутих рук повернулася в серце душа.
“Що там, брате? Прийом? – Та все по плюсах, братан!
Так вломили, що вщент. І цілей більше нема!”
Що я ще відповім? Вклоняюсь тобі, арта!
Не дарма вас кличуть богами. Ой не дарма…
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓