Глаукома: чи можна повернути втрачений зір

Глаукома – це хронічне офтальмологічне захворювання, яке є основною причиною невиліковної сліпоти людей в усьому світі. Розвивається вона повільно та фактично безсимптомно, тому зазвичай пацієнти звертаються до лікаря уже із суттєвою втратою зору. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у світі налічується близько 100 млн людей хворих на глаукому.

Глаукома розвивається повільно та поетапно, але без своєчасного лікування призводить до незворотної сліпоти. Для зрячої людини, яка понад 90% усієї інформації про навколишній світ отримує через зір, це стає великою особистою трагедією. Які причини сприяють її виникненню та чи можна врятувати зір, розповів офтальмолог вищої категорії, офтальмохірург, кандидат медичних наук, медичний директор клініки VISIOBUD Володимир Мельник.

Симптоми розвитку глаукоми
У наших очах постійно виробляється внутрішньоочна рідина, або водяниста волога, яка забезпечує живлення кришталика та рогівки. Завдяки балансу рівномірного притоку й відтоку внутрішньоочної рідини у здоровому оці постійно підтримується певний рівень внутрішньоочного тиску (ВОТ). Коли виникає дисбаланс такої циркуляції, внутрішньоочний тиск піднімається, нервові волокна перетискаються, клітини ока гинуть.

Глаукома – це хронічне офтальмологічне захворювання, у разі якого виникає надлишок водянистої вологи і очний тиск починає зростати. Зоровий нерв та інші структури ока зазнають підвищеного навантаження, порушується кровопостачання ока. Внаслідок чого зоровий нерв відмирає, а зв’язок між нервовою тканиною ока, яка надсилає візуальну інформацію в головний мозок, руйнується. Спочатку у людини погіршується загальна гострота зору, а потім звужується поле зору, тобто погіршується боковий зір, що свідчить про другу стадію розвитку хвороби. На третій стадії зір стає тунельним – зникає нормальне широке поле зору і боковий зір. На четвертій, кінцевій, стадії зникає і центральний зір. Людина втрачає здатність розпізнавати предмети й об’єкти. Такі зміни призводять до виникнення незворотних порушень.

Внутрішньоочний тиск (ВОТ) підвищується через дисбаланс між виробленням і відтоком очної рідини. А через сильний натиск на зоровий нерв поступово відбувається відмирання нейронних відростків, що веде до повної його атрофії та зниження зору.

Залежно від типу глаукоми і стадії її розвитку, окрім погіршення бокового зору, яке вважається найважливішим симптомом, може спостерігатися:

стійкий виражений головний біль;
виражений біль в очах;
швидка втомлюваність очей;
затуманення зору, часто – впродовж кількох хвилин після сну;
почервоніння очей;
поява райдужних кіл під час переведення погляду на яскраві предмети та освітлювальні прилади;
послаблення сутінкового зору.
Як правило, глаукома розвивається на обох очах, але неодночасно, в різному темпі.

Читайте також:  Коронавірус в Китаї: вчені зробили несподівану заяву про його походження

Причини виникнення глаукоми
Глаукома буває вроджена і набута.

На розвиток вродженої глаукоми впливають:

генетичні аномалії;
перенесення вагітною жінкою деяких захворювань таких, як кір або краснуха;
пологові травми;
авітаміноз;
недоношеність дитини;
вади розвитку ембріона тощо.
Якщо хтось із батьків або родичів першої лінії (бабуся, дідусь, тітка, дядько) має вроджену глаукому, ризик розвитку патології у дитини зростає.

На розвиток набутої глаукоми впливають:

спадковість;
вікові зміни структур ока після 60 років для світлошкірих людей, після 40 років для темношкірих;
підвищений внутрішньоочний тиск, пов’язаний, наприклад, із гіпертонією (стійке підвищення кров’яного тиску) чи надмірними фізичними навантаженнями;
прогресивна катаракта;
короткозорість, далекозорість;
зміщення кришталика;
травми, пухлини, інфекційні захворювання очей;
хірургічні втручання на очах;
цукровий діабет, хвороби щитоподібної залози та нервової системи;
порушення кровопостачання очей;
тривале приймання кортикостероїдів (гормони кіркового шару надниркової залози).
Профілактика та лікування глаукоми
Глаукома – хронічна хвороба, яка розвивається повільно та фактично безсимптомно. Через це зазвичай пацієнти звертаються до лікаря уже зі значною втратою зору. Вилікувати глаукому неможливо, як і повернути втрачений зір. Можна лише зупинити прогресування хвороби на тій стадії, коли пацієнт звернувся до офтальмолога. Яким чином?

За допомогою медикаментозної терапії, яка на початкових стадіях розвитку глаукоми передбачає використання антиглаукомних крапель. Краплі покращують відтік внутрішньоочної рідини, або пригнічують її вироблення. Однак вони здатні стримувати розвиток глаукоми тимчасово – від місяця до року, відтерміновуючи проведення лазерного лікування або хірургічного втручання. Бо лише за допомогою цих методів лікування можна ефективно та надовго знизити внутрішньоочний тиск та відновити циркуляцію внутрішньоочної рідини.

Вибір методу лікування залежить від віку пацієнта, виду, форми та стадії розвитку глаукоми. І визначається індивідуально під час очної консультації.

Пацієнти, які піклуються про свій зір, часто запитують мене, чи можна профілактувати розвиток цього захворювання? Найкраща профілактика в такому разі – це своєчасне звернення до лікаря-офтальмолога, оскільки глаукома – основна причина незворотної сліпоти в усьому світі. Від того, на якій стадії розвитку глаукоми пацієнт звернеться до лікаря, залежить якість його зору і життя в майбутньому. Тому я традиційно рекомендую не займатися самолікуванням, яке шкодить здоров’ю, та мінімум раз на рік перевіряти зір. Особливо, якщо у вас є проблеми зі здоров’ям, які сприяють виникненню глаукоми, або хоча б трохи погіршився боковий зір.

Популярні дописи:

Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓


Читайте також: