facebook

Франківська мерія просить МОН зробити християнську етику обов’язковим предметом

Міська влада Франківська виступила в мережі з приводу християнської етики. Міський голова Руслан Марцінків доручив департаменту освіти звернутися до міністерства освіти з вимогою включити християнську етику до переліку обов’язкових предметів для вивчення у 5-9 класах.

Пише - джерело.

Руслан Марцінків виклав у фейсбук пост із провокативним заголовком “Міносвіти проти Християнської етики”. Він повідомив, що Міносвіти “не включило для базової школи програми Християнської етики”.

“До програми Нової української школи для учнів 5 – 9 класів не потрапила жодна з програм морально-духовного спрямування, – пише Марцінків. – При тому, що програми «Основи християнської етики», «Біблійна історія та християнська етика» та «Християнська етика в українській культурі» успішно пройшли комісію з етики та курсів морально-духовного спрямування. Я вважаю, що вивчення християнської етики потрібне та завжди актуальне! Це частина нашої культури! Мою думку поділяє Департамент освіти та науки Івано-Франківської міської ради і готує лист до Міністерства освіти та науки з проханням доповнити список та включити до нього Християнську етику”.

Заступниця мера Вікторія Дротянко поширила аналогічний пост.

Реакція франківців
Франківці у коментарях нагадали і меру, і його заступниці про ст. 35 Конституції України, яка гарантує свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, а також вести релігійну діяльність, цитували франківці Основний закон держави Марцінківу.

“Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа – від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова. Стаття 35 Конституції України”, – відгукнувся Богдан Пашковський.

“Ні, діти не повинні мати в школі етику конкретної релігії, як і не повинні вивчати позицію конкретної партії окремим предметом. Хоч декому, звісно, дуже хотілося б мати якомога повніший контроль над свідомістю дітей, християнська етика – це не про освіту”, – долучився до дискусії письменник Остап Українець.

“Ні, бо у дітей (як і у дорослих) є право на релігійне самовизначення. Духовне виховання – то справа індивідуальна та сімейна”, – наголошує голова ГО “Інша Освіта” Альона Каравай.

“Ні, тому що в школі навчаються діти, що належать і до інших релігій. Це несправедливо змушувати їх вчити те, в що забороняє їм вірити їхня релігія. Водночас дуже потрібна в школах звичайна етика, на якій базується і християнська мораль. А християнську етику діти вчать перед першим причастям, у церквах і недільних школах”, – зауважує фахівчиня з екологізації в ГО “Екодія” пані Вітана.

“В Україні свобода віросповідання, тому в школі повинен бути вибір віросповідання, якщо ні, то це як мінімум порушення конституційних прав людини, от і відмінили, щоб не було суперечок”, – підтримав Роман Гринішак.

“І це чудова новина. Церква відділена від держави. Всі релігії мають однакові права. Ну і подивіться правді в очі – хто з школярів звертає увагу на цей предмет? Просто лишні 45 хв відсидіти? Часто 5-м чи 6-м уроком? Кому це треба?” – ставить питання підприємець Віталій Пасенюк.

“Ні, діти не повинні вивчати в школі жодну окрему релігію. Це порушення Конституції. В нас світська держава, і церква не повинна впливати на освіту. Як у всьому цивілізованому світі. Релігія виключно справа родини. Руслан Марцінків, дуже популярна у світі аналогія: релігія як пеніс, добре, що він у вас є, нормально, що ви навіть пишаєтесь, що він у вас є, але тримайте його подалі від дітей”, – пише докторка медичних наук Іванна Кошель.

Читайте також:  Озеленення Франківська: у місті з'явиться алея магнолій

Частина містян у мережі виступила за вивчення християнської етики в середній школі.

“Так, важливий предмет. Де немає християнського виховання дітей, у тих країнах, коли діти виростають, батьків віддають у геріатричні пансіонати і узаконюють евтаназію”, – висловився депутат міськради, свободівець Ярослав Дубас.

“Однозначно, повинна бути християнська етика, бо українське суспільство – це в переважній більшості християнське суспільство. На такі уроки дітей інших релігій ніколи не заставляли ходити! В мусульманських країнах не відміняють в школах мусульманських традицій тільки через те, що там вчаться кілька християн чи протестантів. Чому ж ніяк батьки не хочуть з гордістю промовляти “я – християнин” і вчити цьому своїх дітей?!” – висловлює свою позицію вчителька Маріана Цимбала.

КУРС звернувся в Департамент освіти, щоби з’ясувати офіційну позицію самих освітян, але керівництво не взяло трубку. На офіційній сторінці Департаменту у фейсбуці будь-яка інформація з цього приводу відсутня.

Що в програмах?
Резонанс спричинила новина про те, що МОН надало грифи для модельних програм базової школи – рекомендувало для використання у школах нові модельні навчальні програми базової середньої освіти. Відповідний наказ підписав міністр освіти Сергій Шкарлет.

Загалом гриф Міносвіти отримали 75 модельних навчальних програм для базової середньої освіти. Серед них кілька, які мають моральне спрямування.

Модельна навчальна програма “Етика. 5-6 класи” запропонована у двох варантах від двох груп авторів. У програмі пропонується стандартний набір видів навчальної діяльності без деталізації. Враховуючи принципи академічної свободи вчителя, вчитель/учителька можуть визначати конкретні форми та методи роботи, види пізнавальних завдань, зберігаючи загальну спрямованість роботи відповідно до компетентнісного підходу, пояснює МОН.

“Учительство, орієнтуючись на вимоги щодо підготовки учнів/учениць, має можливість самостійно визначати назву теми, кількість і перелік питань до кожного уроку залежно від умов організації освітнього процесу, пізнавальних можливостей школярів/школярок, класу та індивідуального підходу учительства до викладання. До кожної теми вказано орієнтовані види навчальної діяльності та рекомендований обсяг навчального матеріалу”, – йдеться у супровідній записці.

Наприклад, рекомендовано таке. Вступ: Походження “етики”. Мораль і моральні цінності. Людські чесноти. Тема 1. Моральні норми.

Модельна навчальна програма курсу морального спрямування “Вчимося жити разом. 5-6 класи”. В основу курсу «Вчимося жити разом» покладено концепцію етичної поведінки і життєдіяльності людини, що базується на загальнолюдських цінностях; фундаментальних правах людини; ідеях сталого розвитку людства.”

Модельна навчальна програма “Культура добросусідства. 5-6 класи”. Програма базується на таких ціннісних орієнтирах: дитиноцентризм, визнання унікальності, талановитості й ідентичності кожної людини, недискримінація, доброчесність, здоров’я, добробут і безпека, що має забезпечити гармонійний
розвиток, цілісне світосприйняття, утвердження людської гідності, вільної особистості
й активного громадянства. МОН наголошує, що це наскрізний інтегрований спецкурс, в якому можна поєднувати знання із базових предметів із розвивальною частиною.

“Сприяти гармонійному розвитку особистості здобувача/здобувачки освіти і
вихованню освічених, соціально компетентних громадян, які поділяють демократичні
цінності, відповідально ставляться до своєї громади, рідного краю, країни, дбають про
власне здоров’я, безпеку і добробут, готові розвивати та примножувати природний,
економічний і культурний потенціал України”, – окреслює мету цієї програми МОН.

У Міністерстві освіти зазначають, що у змісті програм реалізовані концептуальні засади нового Державного стандарту базової середньої освіти. Його затвердили у 2020 році.

Планується, що модельні навчальні програми будуть впроваджуватися школами в освітній процес поетапно, починаючи з 2022/23 навчального року. Цього навчального року програми впроваджуватимуться тільки у школах, які пілотують реформу «Нова українська школа».

Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓

Читайте також:


Зaлишити кометар: