“Диявольські діти не мають жити”: деталі розправи українки над рідними малюками вражають. Молилася, різала і душила

В обласній дитячій лікарні Запоріжжя рятують 9-річного Віктора, Кіру, 7 років, і 3-річного Леоніда Смалів. Їх порізала ножем мати 30-річна Наталія Королюк ввечері 20 жовтня. Потім намагалася вкоротити собі віку.

Наталія з чоловіком Михайлом останні півтора року винаймали будинок на вул. Ігоря Сікорського. Виховували трьох дітей Наталії від попередніх стосунків і двох спільних. У вечір трагедії чоловіка вдома не було. У селі допомагав брату перекривати дах.

Наталія накинулася на дітей, коли ті спали.

Двоє молодших перебувають у реанімації. Старший — у хірургічному відділенні.

— Мати нас покупала й сама пішла до ванни. Ми спали. Старша сестра Віка вийшла в туалет. Коли вернулася, двері були зачинені. Мати сказала лізти у вікно або покликати сусідку тітку Наталію, — розповів у лікарні Віктор. — Коли вони прийшли, Віка вже побачила рушники в крові. У матері сусідка ніж забрала. Тоді вона взяла Льоню на руки, гойдала, казала “спи-спи”, а сама його душила. А потім нас забрали лікарі. Не знаю, чого мати так зробила. Все було добре, вона на нас не сварилася.

Про родину сусіди відгукуються позитивно.

Вона нормальна, адекват­на мати — випрано, прибрано, дітки нагодовані. Ніколи голос на них не підвищувала, — говорить сусідка Наталія Ковтун, 62 роки. — Звичайна сім’я. Як могли — заробляли. Алкоголь не вживали.

І в той вечір Наталія твереза була. Я її як відтягувала — запаху не чула. А от очі скляні. Старша Віка прибігла — я одразу туди кинулася. Наташку заштовхала в кімнату. Вона молитву читала якусь іноземною мовою, дурниці несла. Казала, що вони диявольські діти, не мають жити, що вона в них демонів убила. Різала тільки молодших. 13-річного сина не чіпала.

Наталія порізала собі вени на руках, доки їхали “швидка” та поліція. Їй надали допомогу й відправили до психіат­ричної лікарні.

Старші діти перебувають у реабілітаційному центрі. Михайло одразу приїхав, коли дізнався про біду.

У найважчому стані Кіра. У неї пробита легеня та багато супутних діагнозів. Дів­чинка потребує дорогого лікування, — каже волонтер Злата Некрасова, 28 років, опікується дітьми. — Від старших діток чоловік теж не відмовляється, хоч вони не його. Не хоче, аби розділили по дитячих будинках. Проте хвилюється, чи віддадуть, бо постійної роботи немає. Житла, фактично, теж. Напередодні трагедії їм сказали вибиратися з орендованого дому. А зараз його опечатали. Навіть речі забрати не можуть.