facebook

Діти згорають живцем і помирають від голоду. У “Азові” розповіли, що насправді відбувається в Маріуполі

Діти згорають живцем і помирають від голоду. У “Азові” розповіли, що насправді відбувається в Маріуполі

Пише - джерело.

Захисники заблокованого міста просять прислати підкріплення, щоб перемогти Росію

В “Азові” розповіли, яка ситуація в Маріуполі. / Фото: Колаж: Сьогодні

Захисники Маріуполя роблять неможливе, щоб місто залишалося українським. Вони закликають “тих, хто вірний присязі”, приєднатися до боротьби за повернення міста та перемогу.

Про це заявив заступник командира полку “Азов” капітан Святослав Паламара з позивним “Калина” у відеозверненні.

Він наголосив, що українські військові мають “відкинути скорботу” і перемогти заради тих, хто вже віддав життя за Маріуполь.

“Всі радіють, що орда не йде далі. Але ви задумувалися, як битися в таких умовах?”, – запитав “Калина”.

Він розповів, якою насправді є війна за Маріуполь (нижче наведені прямі цитати):

Це коли тобі пишуть смс “як в тебе справи, друже?”, а ти п’ять хвилин тому поклав у чорний мішок побратима, якого знав сім років.

Це коли вчорашній “взводнік”, якому 22 роки, командує батальйоном. Та командує краще і ефективніше за цього “палкана”, який все своє життя отримував зарплату від держави. Він просить за одного, другого, третього солдата і завжди скромно забуває про себе.

Це коли відділення “азовців” штурмує роту елітних спецпризначенців.

Це коли побратим, маючи тяжкі поранення тікає з госпіталя, бо пообіцяв своїм друзям допомогти боротися.
Це коли наші хірурги у нелюдських умовах проводять надскладні операції, ампутації. Коли маленька тендітна дівчинка рятує життя людей.

Читайте також:  Франківчанка Тіна Кароль зізналася, що навмисно використала Полякову

Це коли 19-річний хлопчина скромно розказує про те, як йому вдалося знищити 20 одиниць техніки.

Це коли наші дівчатка роблять з того, що є, суп (якщо це можна так назвати), але він тобі в рот не лізе, бо за пару кварталів від голоду помирає дитина, а ти не можеш допомогти.

Це коли поранений офіцер кричить “Слава Україні” та підриває себе на гранаті, щоб не здатися в полон.
Це коли хлопцям сняться крики тих дітей та людей, які згоріли живцем від “Солнцепеків”.

Це політики, які розказують, що “ми їх підтримуємо, постійно з ними на зв’язку”, але вже більше двох тижнів не піднімає слухавку та ніхто ні з ким не спілкується.

Це пам’ятати про нас, про Маріуполь, але це місто-мученик. Це коли ти читаєш про себе зі скорботою, а ти ще є, ти ще живеш надією, що до тебе повинні прийти. І особливо ті люди, які вірні присязі. Які знають, що Росію можна перемогти.

“Маріуполь – це Україна. Поки ми тут є, Маріуполь продовжує бути українським“, – резюмував “Калина”.

Читайте також:

Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓


Популярні дописи: