Якщо згадати історію, сироваріння в світі почалося саме з козячого молока, а не з коров’ячого чи овечого. Це ще було за багато років до нашої ери. Але потім люди почали підлаштовуватися під тварин. Подивилися, що з козами важко, вони дають мало молока, і почали варити сири з коров’ячого і овечого.
“Наприклад, у Тернополі є 450 видів трав, коза з’їдає 350. А в нас є понад 2500 видів. Тоді молоко зовсім інший смак має, зовсім іншу жирність. Так само і сири виходять різними. Вони матимуть інший смак, вигляд і поживність. Тому що, чим корисніша їжа, тим поживнішими виходять молоко і сири”, – говорить фермер “Гуцульської сироварні”.
За його словами, ніде немає такого сиру, як варять на Гуцульщині. А в Італії, де варять качоту, також немає ніде в світі такого сиру. Немає плагіатів. Допустимо, якщо в Карпатах варити сири, то вони будуть схожі. Бо по всіх Карпатах доступна однакова кількість різнотрав’я. Та якщо порівнювати Карпати й Італію, Іспанію чи Францію, то це зовсім інакші сири. Навіть, якщо варити той самий сир, з того самого молока, від тих самих кіз і за однією технологією – це будуть два різних сири на смак, запах, і поживність.
Як гуцули варять бринзу, а їхні майстрині створюють унікальних сирних коників, дивіться у попередніх частинах програми про гуцульський сир.
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓