Близько 25 років подружжя на Богородчанщині натуральними мазями лікує людей

Леся та Василь Деренько вже понад 25 років виготовляють лікувальні мазі. Їхній рецепт перейшов перевірку не тільки часом, але й сотнями або й тисячами людьми в Україні та закордоном.

«Мазі ми робимо завжди разом з чоловіком. Саме він навчив мене їх робити. Василь захворів на рак горла, тому почав варити для себе чистотілову мазь, оскільки памʼятав, що колись саме так лікувалися люди. Потім десь знайомі казали, що їх турбує геморой, тому варив для них вже трохи іншу. І так от по запитах готували спочатку для близьких. Ті вже розповідали своїм знайомих і так розпочався продаж, — каже пані Леся.

Жінка пригадує, що спочатку не дуже цікавилась процесом. Чоловік собі варив все сам. Трохи згодом вона вирішила все ж навчитися, хоч це було й не зовсім просто, бо у виготовленні є багато нюансів, які повʼязані з температурою, чистотою та іншими моментами. Навіть розлити все потрібно правильно та однорідно, щоб не було жодних крупинок. Мазь має мати гарну масу. Якщо її не доварити, то може не так довго зберігатися. При правильному приготуванні мазь може стояти навіть декілька років.

Рецепти сімʼї Деренько перевірені та випробувані роками.  Так само як і компоненти, які є виключно натуральні та тільки власного виробництва. Саме тому в якості своїх мазей подружжя впевнене на всі 100%. Всі вони виготовляються на домашньому вершковому топленому маслі. Тепер його по-модному називають ГХІ. Також додається живиця — лісова смола хвойних дерев, яку жінка збирає самотужки. Бджолина пасіка, з якої добувають прополіс та мед, просто під вікнами будинку, який розкинувся серед поля та лісу.

«Топленим маслом з солодких вершків з давніх-давен завжди лікувалися всі люди. Також його давали діткам, мастили ним рани. Так само живиця, яка є загоювальною та протизапальною. Ну а прополіс — натуральний природний антибіотик, — розповідає жінка.

Виготовляє подружжя чотири види лікувальних мазей. Особливої назви у них нема, лише означення компонентів, та що вони лікують. Отож:

— Прополісна: лікує горло, кашель, застуду, шлунок, кишківник, підіймає імунітет. Призначена для внутрішнього вживання.

— Живиця та прополіс: для суглобів, заживлення ран, герпесу, потрісканих пʼяток тощо. Тобто зовнішнє застосування.

Читайте також:  Усім, хто “відкупився” від мобілізації: до силовиків потрапили повні списки – з прізвищами та контактами, що тепер буде

— Чистотіл: лікує такі захворювання, як псоріаз, різні види дерматитів, лишай, тобто протигрибкова.

— Від геморою.




Кожна має свою особливу техніку приготування. Наприклад чистотіл для мазі мелять тільки в стадії цвітіння рослини. До того ж її дуже важко виварити, на це йде декілька днів, бо під час варіння там утворюється багато залишків води та соку, а має залишитись тільки жир.

Щоб мати запаси цієї мазі пані Леся готує її чи не ціле літо. Потім зберігає в спеціальній посудині та підтоплює коли потрібно розлити по контейнерах.

Натуральні мазі мають свої особливості зберігання. Вони не люблять холоду або надмірної жари. Найкраще зберігати при кімнатній або злегка прохолодній температурі та у темному місці. Літом краще тримати в холодильнику.

Жінка каже, що вони звичайно ж і самі користуються своїми мазями. До прикладу тільки-но відчувають грип чи застуду, відразу починають приймати прополісну мазь, щоб полегшити симптоми та прогнати хворобу.

Давати мазі можна навіть діткам, оскільки знову ж таки — все натуральне. Єдине — варто бути уважними людям, в яких є алергія на мед. В такому випадку мазями краще не користуватися, щоб уникнути реакцій. Людям з непереносимістю лактози також можна її вживати, оскільки під час топлення масла з нього виділяється сироватка і воно стає абсолютно чистим та безлактозним.

Тепер мазь стала популярною серед багатьох людей не лише в області та Україні, але й далеко за її межами. Її часто передають замовникам в Америку, Бельгію, Іспанію.

Діти ще не перейняли сімейне ремесло, проте пані Леся думає, що обовʼязково потрібно буде залишити для них ці рецепти та навчити техніки приготування.

«Багато людей каже, що от там була така бабця, яка варила мазі на маслі, але її вже нема. Старші люди не дуже хотіли ділитися тими рецептами. Я ділюся, мені не шкода. Розумію, що бувають різні ситуації й не кожен має змогу купувати її, особливо, якщо вона потрібна у дуже великій кількості. Бо завжди потрібно залишатися людьми, — підсумувала Леся Деренько.

The post Близько 25 років подружжя на Богородчанщині натуральними мазями лікує людей appeared first on Місто.

Популярні дописи:

Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓


Читайте також: