На світанку в суботу, 22 червня 2024 року, ректор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (ІФНТУНГ) Ігор Чудик мав святкувати день народження. Перше «привітання» було невтішним — дзвінок про те, що російська ракета влучила в очолюваний ним навчальний заклад.
Це був перший «приліт» в Івано-Франківськ після атак на місцевий аеропорт ще на початку великого вторгнення — і його надовго запам’ятають франківці. Крім університету, постраждали навколишні багатоповерхівки, але, на щастя, обійшлося без жертв чи серйозних поранень, пише Куншт.
Міжнародний тренажерний буровий центр зруйнований найбільше
Івано-Франківський університет нафти і газу — унікальний навчальний заклад в Україні, адже, поміж інших спеціальностей, тут надають профільну освіту спеціалістам нафтогазової галузі. Зокрема, в університеті вже 20 років працює тренажерний буровий центр, який регулярно займається сертифікацією працівників бурових установок. І саме його приміщення найбільше постраждало від російського удару 22 червня.
Як пригадує працівник та інструктор тренажерного бурового центру, викладач кафедри нафтогазових машин та обладнання Юрій Мосора, його першою реакцією був шок.
«Це удар не лише по університету, а й загалом по енергетичній сфері нашої держави, — каже він. — Бо процес сертифікації фахівців галузі, які працюють на бурових установках, зараз призупинені. Тут розташовується повнорозмірний тренажер-імітатор, який повністю відповідає сучасним буровим установкам. Таких центрів по світу — десь 200. Ми акредитовані, повністю працюємо під егідою міжнародного форуму контролю свердловин IWCF (International Well Control Forum) з головним офісом у Шотландії».
Міжнародний сертифікат, який видають у центрі університету, визнають у всьому світі. Без такого сертифіката неможливо працювати на підприємствах нафтової галузі.
Сертифікація фахівців у буровому центрі університету відбувалася майже щотижня. Серед клієнтів — переважно українці, але є й іноземці — зі США, Канади, країн Близького Сходу. Зараз тренажер та інше обладнання деактивовані. Відновити його складно й дорого — орієнтовна ціна нового тренажера становить приблизно 2–3 мільйони доларів. Для початку планують сконтактувати з компанією-виробником Drilling Systems, щоб проконсультуватися, чи можливо відремонтувати обладнання. Відновлення потребує і комп’ютерний клас, у якому спеціалісти, що проходили сертифікацію, складали теоретичний іспит.
«Ми плануємо якнайскоріше відновити роботу центру, бо є потреба у фахівцях, а термін дії сертифіката — всього два роки, тож його треба регулярно поновлювати, — розповідає Юрій Мосора. — На перший час, можливо, вдасться придбати портативний малий тренажер, щоб відновити процес сертифікації. Спонсори є. Сподіваємося на випускників нашого тренажерного центру, бо їх по світу багато. Тут встигли пройти сертифікацію близько трьох тисяч людей».
Крім фахівців, які працюють на буровому устаткуванні, тренажерний буровий центр постійно використовували для навчання студенти кафедри нафтогазових машин та обладнання, яка повністю розташовувалася у навчальному корпусі, знищеному ракетою. Саме на цю будівлю припали найбільші руйнування.
Як розповідає завідувач кафедри Ярослав Федорович, тут навчаються студенти за двома спеціальностями: «Нафтогазова інженерія та технології» і «Галузеве машинобудування». У лабораторіях навчального корпусу — повнорозмірні зразки бурового обладнання, гідромашин і компресорів. Ці зразки переважно вціліли, на відміну від конференц-залу та мультимедійних класів.
«З двох мультимедійних класів уже нічого не залишилося, — говорить Ярослав Федорович. — У них були вкладені великі кошти, все було облаштовано по-сучасному: з проєкторами, утепленням. Ремонт коштував приблизно 150 тисяч гривень. Тепер доведеться все відновлювати з нуля».
«Все обладнання викинуло з вікон від вибуху»
Немало пошкоджень від прильоту зазнав і навчальний корпус №1, де здобували освіту студенти ІТ-спеціальностей. Від вибухової хвилі тут повибивало вікна, пошкоджена покрівля, стелі у корпусах.
«Тут були стенди, на них — лабораторні роботи, які створювали студенти, — показує одну зі зруйнованих лабораторій, присвячену апаратно-програмному комплексу Arduino, завідувач кафедри інформаційно-комунікаційних технологій і систем Леонід Заміховський. — Зруйновані усі стелі, все обладнання викинуло надвір ударною хвилею, ми потім його збирали. Пішов зсув, з’явилися тріщини. Як підуть дощі, заллє водою, — вже не буде й підлоги».
На кафедрі навчають студентів за трьома спеціальностями: «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», «Інформаційні системи і технології» й «Телекомунікація та радіотехніка».
«Спеціальність “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології” — унікальна. Тут є дві освітні програми — “Системна інженерія. Інтернет речей” і “Програмне забезпечення кіберфізичних і робототехнічних систем”. Програмістів зараз багато, а фахівців, які можуть програмувати “залізо”, практично немає. Це дуже затребувана спеціальність».
Саме на кафедрі інформаційно-комунікаційних технологій і систем університету розробляли немало унікальних програм, які використовують у роботі різних установ. Наприклад, геоінформаційна програма на Дністрі для вимірювання рівня й температури води, вологості повітря. Або ж системи з моніторингу якості води на водозаборах «Івано-Франківськводоекотехпром». Зараз викладачі кафедри сподіваються якнайшвидше відновити роботу та навчальний процес.
Зокрема, минулого тижня в університет приїжджали представники НАК «Нафтогаз України» — основного спонсора університету. Там пообіцяли, що повністю відновлять будівлю: дахи, вікна, двері. А тим часом кафедра шукатиме кошти, щоб відновити лабораторії.
Більше роботи — з лабораторією Siemens, яка розташовувалась в ангарі на подвір’ї університету, теж в епіцентрі прильоту. Тут на обладнанні від концерну Siemens виконували лабораторні роботи студенти майже десятка навчальних дисциплін, пов’язаних із програмуванням та інформаційними технологіями. Наразі в будівлі роблять ремонт, а обладнання забрали в один із навчальних кабінетів корпусу №1.
«Я мав розмову з представниками фірми “Siemens-Україна”, ми підготували перелік обладнання, і, за можливості, з часом вони зможуть забезпечити ним кафедру. Не все вийшло з ладу, треба провести перевірку. Саме цим ми домовилися займатися з викладачами кафедри під час літньої відпустки», — говорить Леонід Заміховський.
«На відновлення потрібен не один десяток мільйонів»
За словами ректора університету Ігоря Чудика, крім руйнувань, яких зазнали два корпуси та лабораторія, збитків навчальному закладу завдали немало. Зокрема, в університеті зруйновані або пошкоджені понад 900 вікон, є підтікання у басейні спорткомплексу. Але планують усе відновити, бажано якнайбільше — до 1 вересня.
«Корпус №1, по суті, найбільше заповнений студентами, впродовж тижня там навчаються близько 2,5 тисяч людей. Аудиторії та лабораторії цього корпусу будемо відновлювати у першу чергу, — розповідає Ігор Чудик. — Далі — спортивна зала і корпус №7. Лабораторію Siemens, певно, релокуємо в один із корпусів. Левова частка роботи пов’язана з вікнами. Якщо їх засклять, то відкоси можна робити в процесі навчання. Також паралельно можуть відбуватися роботи з дахами. Бо вони в нас практично дублюють уже наявний за конструкцією дах — з часом він почав текти і вирішили накрити зверху ще шиферним дахом. А зараз ця основа не дозволяє потрапляти атмосферним опадам».
Сьогодні на пошкоджених об’єктах навчального закладу працює експертна комісія. Саме вона надасть розрахунки пошкоджень, рішення і пропозиції стосовно відновлення чи демонтажу будівель. Тоді будуть працювати з донорами й залучати кошти.
«З “Нафтогазом” ми співпрацюємо плідно. Нещодавно у нас була делегація на чолі з Олексієм Чернишовим. Нас запевнили, що допоможуть, — каже ректор ІФНТУНГ. — За попередніми розрахунками, на відновлення потрібен не один десяток мільйонів гривень. Але ми оптимістично налаштовані, бо маємо сильних партнерів».
The post «Постраждав не лише виш, а й українська енергетична сфера»: як ІФНТУНГ оговтується після прильоту appeared first on Місто.
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓