У Калуському районі виявили другий у 2023 році випадок лептоспірозу. Джерело захворювання не встановлено.
На лептоспіроз захворів 58-річний житель села Вістова. Про це повідомила лікар-епідеміолог Калуського районного відділу ДУ “Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ” Мирослава Гуменяк, інформують “Вікна”.
Перший випадок лептоспірозу був зареєстрований в серпні у 65-річного мешканця міста Калуш.
Джерело захворювання в обох випадках не встановлено. Імовірними причинами недуги міг бути контакт з мишовидними гризунами або продуктами їх життєдіяльності, а також вживання забруднених харчових продуктів чи води з невідомих неконтрольованих джерел.
У 2022 році було задокументовано два випадки цієї недуги — в селах Ріп’янка та Новиця.
Фахівцями Калуського районного відділу проводиться доставка мишовидних гризунів в лабораторію особливо небезпечних інфекцій для досліджень на лептоспіроз, туляремію та ієрсиніоз. В листопаді зафіксована позитивна знахідка серед представлених на дослідження екземплярів з ринку на вул. Дзвонарській в Калуші.
Лептоспіроз — гостра інфекційна хвороба з групи зоонозів (захворювань спільних для людей і тварин), яка спричиняється лептоспірами. Захворюваність характеризується вираженою сезонністю (літні і осінні місяці), хоча випадки лептоспірозу трапляються і впродовж року.
Основними носіями лептоспір є щурі, польові миші, землерийки, їжаки, у яких лептоспіроз перебігає без клінічних проявів і після захворювання впродовж багатьох місяців збудник виділяється з сечею в навколишнє середовище. Вони та хворі і перехворілі дикі, свійські та промислові тварини, які виділяють лептоспір із сечею, є джерелом інфекції для людини. Від людини до людини лептоспіроз не передається.
Існує кілька механізмів інфікування людей лептоспірами:
аліментарний (через травний тракт) — через воду і продукти харчування, інфіковані лептоспірами;
контактний — під час купання у водоймищах, риболовлі, різних видів сільськогосподарських робіт, у разі укусу хворими тваринами, пошкодження шкіри інфікованими предметами;
аспіраційний (повітряно-краплинний) — під час заготівлі сіна і сільськогосподарських продуктів.
Часто захворювання має професійний характер — у працівників сільського господарства, в містах — у сантехніків, робітників боєнь і м’ясокомбінатів, іноді у шахтарів (джерело — щурі в забоях).
В організм людини лептоспіри проникають через ушкоджену шкіру і слизові оболонки порожнини рота, очей, носа, травного каналу. Під час проникнення лептоспір в організм людини до прояву хвороби минає від 3-5 до 21 днів.
Початок захворювання — гострий: хворого лихоманить, з’являються гарячка, біль, особливо у литках, дещо менший — у м’язах спини, грудей, живота. На третій-шостий день захворювання може з’явитися висипка на кінцівках і тулубі. У деяких випадках є жовтяниця, стає темною сеча, кількість сечі зменшується, часто – до повного припинення сечовиділення.
Як можна попередити захворювання?
У профілактиці лептоспірозу величезне значення має захист водоймищ від можливих забруднень продуктами життєдіяльності сільськогосподарських тварин і гризунів. Під час перебування у заболочених місцевостях, на риболовлі чи полюванні, при догляді за хворою худобою слід особливо ретельно дотримуватись особистої гігієни, взувати гумові або кирзові чоботи, одягати рукавиці. Це стосується і працівників боєнь та м’ясокомбінатів. Не можна вживати не кип’ячену воду з річок, ставків, озер для пиття, миття посуду, фруктів, овочів. Не слід купатися в забруднених водоймах.
Необхідно також знищувати щурів та мишей. Захищати від гризунів продовольчі склади, комори, житло, інші об’єкти. Харчові відходи слід збирати в герметично закриті ємкості.
Виконання всіх зазначених заходів дає змогу запобігти захворюванню на лептоспіроз. Але, якщо біда все-таки сталась, необхідно негайно звернутися до лікаря-інфекціоніста, й у жодному разі не займатися самолікуванням, тому що спочатку настає тимчасове покращення, а потім хвороба перебігає дуже важко і може призвести до смерті.
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓