Фінальну крапку у дискусії про можливість проведення виборів в умовах війни міг би поставити Конституційний Суд.
Повноваження президента України Володимира Зеленського спливають у травні 2024 року, а проводити вибори під час війни забороняє Конституція. Наразі влада не дала чіткої відповіді, чи відбудуться президентські вибори навесні, але розмірковує над цим варіантом.
Що буде після закінчення терміну президенства Зеленського навесні і чи будуть президентські вибори в Україні під час війни, читайте на ТСН.ua.
Вибори під час війни: що кажуть закони і Конституція
Конституція України передбачає пʼятирічний термін повноважень президента. Водночас у статті 108 Конституції вказано, що президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного президента.
Такий прецедент вже був в історії української незалежності: коли другий президент Леонід Кучма виконував свої повноваження кілька місяців понад пʼятирічний термін. Це відбулося після фальсифікації результатів президентських виборів 2004 року на користь Віктора Януковича і як наслідок спалахування Помаранчевої революції. Тож Кучма виконував повноваження, поки тривали ці політичні перипетії, і допоки не відбувся повторний другий тур голосування, в якому обраним президентом було оголошено Віктора Ющенка.
Закон України про “Правовий режим воєнного стану” прямо забороняє проведення виборів під час дії воєнного стану. Згідно з виборчим кодексом, ЦВК зобов’язана оголосити початок виборчої кампанії протягом 30 днів після скасування воєнного стану.
Зауважимо, що зміни до законів можна внести навіть під час війни, а от зміни до Конституції під час дії воєнного стану вносити заборонено.
Вибори президента України під час війни: що кажуть експерти
Політолог Володимир Фесенко у коментарі для ТСН.ua оцінив, чи можливо все ж таки провести вибори під час війни. На його думку, ситуацію міг би розв’язати Конституційний Суд.
“Тут два варіанти: або проводити президентські вибори, пристосувавши виборче законодавство і практики до умов війни – це один варіант. Інший варіант – звернутися до Конституційного Суду, який все має розтлумачити. Тому що є закон про воєнний стан, який забороняє всі вибори під час війни; є норма Конституції. Але в Конституції говориться про продовження повноважень Верховної Ради, поки діє воєнний стан. Про президента так не сказано, як і про місцеві органи самоврядування. Деякі конституціоналісти вважають, що логікою, за духом Конституції, та сама норма має діяти і відносно президента. Але офіційно про це може сказати чи навпаки – сформулювати іншу позицію може тільки Конституційний Суд України”, – розповів політолог.
Водночас він наголосив: “Думка про те, що після завершення повноважень президента України наприкінці травня ці повноваження автоматично переходять до спікера Верховної Ради, – абсолютно не відповідає жодному українському закону”.
Фесенко вважає, що рішення про проведення чи непроведення президентських виборів ухвалюватиметься приблизно за місяць – кінець листопада або початок грудня.
“Тому що якщо проводити вибори, то вже у грудні треба починати перші процедури: створення виборчих комісій і так далі. Відповідно поки йде бюджетний процес – треба виділити гроші на вибори”, – пояснив політолог.
За його оцінками, КС наразі не надто завантажений, тож міг би дати прискорену оцінку та відповідь на запитання щодо можливості проведення виборів під час війни.
Вибори в умовах воєнного стану: виклики та небезпека
У контексті проведення виборів під час війни політичний експерт Максим Джигун зауважив у інтерв’ю ТСН.ua, що перед Україною постає багато викликів, і вони дуже серйозні.
“Зокрема, це питання того, як проводити вибори на лінії розмежування, на лінії фронту – де постійно прилітає, де немає жодної безпеки, немає можливості зробити приміщення для проведення виборів, безпечні для людей. Де будуть точно провокації, складність доступу міжнародних спостерігачів і подібні речі”, – навів приклад Джигун.
“Наступний момент – а що робити з територіями, які зараз тимчасово окуповані? Чи у разі проведення або непроведення виборів на окупованих територіях ми тим самим побіжно не визнаємо їхньої анексії і того, що Україна не контролює ці території? Невже це не є ударом узагалі по українській державності?” – звернув увагу експерт.
Ще один виклик, який він назвав, – організація голосування для українців, які виїхали за кордон після повномасштабного вторгнення: “Як їм проголосувати? Через “Дію”? Ну багато є запитань до того, а як можуть бути використані результати голосування з “Дії”, і чи не буде це використано в якусь базу даних з розумінням того, а хто за кого вболіває і хто кого підтримував”.
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓