В окупантів з’явилася 2С31 — 120 мм самохідна артилерійська гармата на шасі БМП-3. Військовий експерт Олександр Коваленко пояснив, чому це не катастрофа.
Про це йшлося в дописі військово-політичного оглядача групи “Інформаційний спротив” у соцмережі.
“Для багатьох така назва, як “Вєна”, не настільки звична, як “Гіацинт”, “Нона-С”, “Мста-С” та інші, і це не дивно. Адже це не серійна САМУ”, — пояснив експерт.
Історія появи 2С31
САМУ — самохідна артилерійсько-мінометна установка. А сама 2С31 “Вєна” родом з далеких 1980-х, коли в СРСР вирішили замінити “Нона-С” ефективнішою і сучаснішою зброєю.
“Так і народився на рубежі 80-90-х амбітний проєкт 2С31. Але у зв’язку з розпадом СРСР недоотримав належного розвитку”, — додав Коваленко.
За його словами, для 1990-х 2С31 була доволі передовою. Вона мала непогану для техніки пострадянської Росії автоматизовану систему управління наведенням і унікальний прицільний комплекс. Ба більше, мала гарматний обчислювальний комплекс.
“Але в серію ця САМУ так і не пішла. Лише 2010-го російська армія замовила дослідну партію, а на експорт вдалося поставити цю САМУ лише 2013 року, її замовив Азербайджан у невеликій кількості — 13 одиниць”, — повідомив Коваленко.
Чи можна казати про великий потенціал виробництва САМУ?
Коваленко заперечив, що може йтися про великий потенціал виробництва 2С31.
Водночас поява 2С31 свідчить не так про можливість Росії її виробляти в достатній кількості для фронту, ні, навпаки. Ця техніка з’являється під час бойових дій саме через брак самохідних артилерійських установок. Нестача, які змушує виводити раритети.
А тому 2С31 і справді, навіть за сучасними мірками, дуже непогана САМУ, щоправда, з усіма недоліками, властивими цим установкам у питаннях бронювання.
“Навіть незважаючи на свої плюси, це не серійний, штучний продукт, що з’явився в зоні бойових дій як підтвердження дефіциту”, — додав він.
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓