“Зі мною твердіє”, “Сосну в подарунок”, “Я дала твоєму сусіду безкоштовно”, – гасла, які стали практикою українського ринку реклами. За допомогою оголеного жіночого тіла та натяків на секс людям продають бетон, квартири, інтернет. Кількість дискримінаційної реклами суттєво зменшилася на телебаченні, але не на білбордах та в мережі. У Верховній Раді вирішили боротися з тими, хто досі продає керамічну плитку за допомогою жіночих грудей.
OBOZREVATEL з’ясував, кого і як планують карати законопроєктом щодо протидії дискримінації за ознакою статі та чи достатньо одного документа для зміни стереотипів у суспільстві.
Як регулюється в Україні реклама “нижче пояса”
Ще 2011 року ринок реклами й громадянське суспільство розробили Стандарт недискримінаційної реклами за ознакою статі. Проблему підсилення гендерних стереотипів у рекламі визнали й під час складання Національної стратегії у сфері прав людини до 2020 року.
Щороку зростає і кількість судових справ, а 2019 року рекламодавці сплатили більш як 2 млн грн штрафів. Проте через відсутність чіткої термінології відбувається неоднозначне тлумачення дискримінаційної реклами судами. До громадських організацій та уповноважених органів щороку надходить понад 500 скарг щодо виявлення фактів дискримінації за ознаками статі в рекламі. Фахівці стверджують, що в 90% дискримінують саме жінок.
Наступна спроба: що пропонують законопроєктом
У Раді вже намагалися боротися з дискримінацією в рекламі, ухваливши 2018 року в першому читанні відповідний документ. Проте справу до кінця не довели. Нова влада поки зробила лише перший крок – комітет рекомендував парламенту схвалити проєкт закону 3427.
В коментарі для OBOZREVATEL член комітету, заступниця голови фракції “Слуга народу”, нардепка Євгенія Кравчук розповіла про деталі документу.
“Цей законопроєкт був зареєстрований ще рік тому, просто ми проводили підготовчу роботу в профільному комітеті. Це про рекламу “нижче пояса”, яка з’являється на білбордах та в інтернеті. На телебаченні менше, там слідкують. Це, наприклад: “сосну в подарунок”, “зі мною твердіє”. Коли, умовно кажучи, в рекламі магазину інструментів показують оголену жінку, думаючи що на неї більше людей звернуть увагу”, – сказала Кравчук.
Пропонується прописати в законодавстві поняття “дискримінаційна реклама” та “дискримінаційна реклама за ознакою статі”. А до другого читання нардепи планують скоригувати штрафи, щоб це не мало вигляду наступу на бізнес, а лише вводило справедливе покарання.
“Бо основна проблема щодо цієї реклами – це те, що немає визначення і, відповідно, суди не можуть ухвалити будь-яке рішення”, – додала депутатка.
Виконуй закон, або плати: якою буде відповідальність
Автори законопроєкту головними змінами вважають не підвищення покарань, а введення термінології для доказовості. Тому відповідальність планують посилити лише за повторні порушення.
“Чинними нормами встановлено, що рекламодавець, поширювач і виробник реклами сплачують (окремо) штраф (у разі порушення рекламного законодавства) у п’ятикратному розмірі вартості реклами. Тобто хто що порушив, той за те й сплачує. У разі подвійного вчинення правопорушення штраф збільшується вдвічі. Сам законопроєкт не пропонує зачіпати первинні штрафи, лише в разі повторного вчинення встановити тридцятикратний штраф розміру реклами”, – пояснила нардепка.
Після ухвалення документу у тримісячний термін вся реклама має бути приведена у відповідність до закону.
А що у світі?
У деяких країнах це питання законодавчо не врегульоване, але рекламодавці самі дбають про свою репутацію і не використовують у рекламі дискримінаційні мотиви.
“Інші країни намагаються віддати це на саморегулювання, як от Канада. Там індустрія ще в далекі ’60-ті роки написала кодекс і діє за ним. Так само діють Іспанія, Словенія, Австрія, Бельгія”, – додала Кравчук.
Не законом єдиним: думка правозахисників
Дискримінаційна реклама у будь-якому разі привертає увагу, навіть якщо негативну. Правозахисники наголошують, що це проблема не лише України, але держава потребує законодавчого врегулювання питання.
“Для повного уникнення сексизму в рекламі є доцільним ухвалення відповідних законодавчих змін. Одночасно це не лише має бути відповідальність, а зміна підходів і викорінення стереотипних уявлень у суспільстві”, – сказала віце-президентка ГО “Ла Страда – Україна” Марина Легенька.
Фахівці також стверджують, що сексизм породжує і сексуальну експлуатацію жінок і насильство над ними.
Додамо, законопроєкт у ВР планують розглядати наприкінці лютого або на початку березня. До другого читання передбачається доопрацювання, зокрема, щодо покарань.
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓