В Солотвинській центральній публічній бібліотеці відкрили унікальну виставку. 12 сіл громади та 14 бібліотек обʼєдналися з однією метою — зібрати найбільш давні та цікаві вишивані сорочки.
«Наша виставка називається «Вишиванка — звʼязок поколінь». Сьогодні в Україні відзначають День вишиванки та День сімʼї. Таким чином ми вирішили обʼєднати ці два свята, бо саме наша українська вишивка є одним з символів справжньої та міцної родини, — розповідає Директор Солотвинської ЦПБ Світлана Паневник.
В приміщенні бібліотеки зібрали майже сто різноманітних зразків вишивки. Кожна з них унікальна та неповторна, зі своєю історією та малюнком.
«Ми хочемо показати не лише багатство української культури у барвах та глибині нашої ідентичності, але й як символ незламності нашої нації в умовах війни, який показаний від етнічного стилю й до сучасної символіки, — каже директорка.
Мешканці громади охоче ділилися своїми сорочками, спідницями, запасками та хустками, щоб показати, яке багатство зберігається у їхній сімʼї.
Тут можна зустріти як столітню вишивку, так і зовсім нові дитячі сукні для крихітних новонароджених дівчаток — як символ потужного звʼязку з пращурами.
Одному з найдавніших зразків понад 100 років.
«Це сорочка належала ще мамі моєї свекрухи, яку для неї вишила вже її мати приблизно в 1910 році. Точний рік назвати важко, адже коли цю сорочку подарували дівчинці, та була саме підлітком, а сорочка на неї була завелика. Тому ми думаємо, що це приблизно такий рік. Довгий час ця краса була забута на горищі. Проте, на щастя, з часом її знайшли і вона досить добре збереглася. Тепер люди почали значно більше шанувати давню вишивку і це дуже цінно, — розповідає власниця декількох сорочок з виставки пані Наталя.
Однією з особливостей давніх сорочок є спеціальні клини, які вшивались під рукавами. Це були трикутні вставки, які додавались для того, щоб крій був трохи вільнішим і людина не пітніла від надто тугого контакту з тканиною.
Ще однією цікавинкою давньої вишивки є те, що всі узори вишивки, викрійки та шви на сорочках були ідеально рівні, хоч і в людей не було швейних машинок та інших девайсів.
Кожен експонат виставки має свою цікаву історію. Тому їх всіх з любов’ю та ніжністю зберігають наступні покоління.
«Не дарма ми вибрали саме назву «Звʼязок поколінь», адже ці сорочки передаються ще від прабабусь і до сьогодення. Також ми можемо показати, що сучасні вишиванки відтворюють саме давні мотиви, їхні узори та кольори, — додає Світлана Паневник.
Велика частина сорочок вишита на домотканому полотні, яке люди також робили власноруч. Полотно є різних зразків — як мʼяке та гнучке, так і цупке й тверде.
Працівники бібліотеки зібрали цілі образи давніх жінок. Їх доповнювали вишитими запасками, коралями, кептарями та спідницями.
Виставка зібрала найрізноманітніші стилі та види вишивки. Можна побачити і хрестик, і гладь, і бісер. Оскільки громада знаходиться на зʼєднанні декількох етнографічних груп, то на сорочках можна зустріти бойківські, лемківські та гуцульські мотиви.
«Ми повинні зберігати та переосмислювати українські культурні традиції через сучасне мистецтво. Вишиванка — те давнє ремесло наших предків, що в неймовірний спосіб перетворюється на візуальну магію. Свою. Нашу. Це схоже на молитву руками — тут ніби вишиті різні стани, почуття та емоції: біль, радість, відчай та надія, — підсумувала Світлана Паневник.
The post Шляхом чотирьох поколінь: майже сто унікальних вишиванок зібрали на виставці в Солотвинській бібліотеці appeared first on Місто.
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓