Володимира Коцюруба з села Кричка, що в Солотвинській громаді, ще з юних літ відчула свій потяг до прекрасного. Пригадує, що була дуже активною дитиною. Тому, щоб вона мала якесь заняття, батьки постійно купували їй розмальовки. Це і стало початком творчого шляху.
Приблизно в девʼять років розмальовки змінились на чисті аркуші й наповнились рукотворною красою.
«Я майже ніколи не малюю зі своєї фантазії. Мені більше подобається змальовувати картини з певних референсів. Дуже часто малюю саме з фотографій. Це трапляється не кожного дня. Лише тоді, коли я відчуваю натхнення та мотивацію, — ділиться школярка.
Дівчинка каже, що цей талант напевно передався їй від мами, яка теж колись любила малювати. Рідні підтримують її захоплення та постійно мотивують.
На подив багатьох людей школярка ніде не навчалася малюванню. Все опановує сама, тому навички приходять разом з практикою, якої має достатньо багато.
Найбільше любить відтворювати тварин та людей. Трохи рідше — природу.
«Пригадую, як колись в школі мені вперше запропонували гроші за мій малюнок. Тоді кульковими ручками я робила щось на зразок татуювань, малювала в зошитах різні квіти. Це було дуже весело.»
Зараз вона навчається в десятому класі Яблунського ліцею й попри активне навчання не полишає своє захоплення.
З матеріалів найбільш часто використовує саме вугільні олівці. Старається працювати у різних техніках, але до душі їй найближчою є графіка.
«Вона мені найбільше подобається. Мені здається, що коли малюнок саме чорно-білий, то він виглядає набагато краще.»
Формат для дівчини не має значення. Змінюється лише час написання роботи, бо на А4 малюнок відтворити набагато швидше, ніж зробити його до прикладу на А3.
Час написання картин є дуже різним, адже залежить від кількості осіб чи тварин та інших деталей, які мають бути там зображені. Володимира каже, що завжди засікає час, коли сідає за малюнок. Саме тому вона точно знає, скільки годин просиділа над тією чи іншою роботою.
Дівчинка також малює на замовлення, коли на це є запит. Це можуть бути весільні світлини або ж інші види портретів. Точну ціну за таку роботу сказати не може, адже це залежить від багатьох факторів.
«Пригадую, як мене вперше попросили намалювати молоду пару. На це тоді в мене пішло до двох тижнів часу. Це був дуже цікавий досвід.»
Часто Володимира творить малюнки для школи або ж для різних конкурсів.
Нещодавно вона малювала пейзаж на обласних конкурс.
«Це була цікава деталізована робота. Вона далася нелегко. Найважчою напевно була гора, оскільки потрібно було деталізувати скелі та ліси навколо неї.»
Деякі з робіт вона залишає вдома та кладе в рамку. Тому стіни її будинку прикрашені цікавими й дорогоцінними картинами.
Також один з портретів вона презентувала своїй подрузі на день народження — зробила їй такий особливий подарунок. Каже, що він досі висить у неї в кімнаті, бо ж не кожен може похвалитись тим, що має свій особистий намальований портрет.
На кожній роботі художниця залишає особливий знак — дві ластівки в танку. Це її спеціальна мітка, щоб позначати свої творіння.
«Подобаються цей вид птахів. Вони приносять щастя, благополуччя , любов і також їм притаманна жіноча символіка. Вони асоціюються із весною, пора року в якій я народилась.»
Юна мисткиня ділиться, що колись хотіла б створити власну виставку, щоб більше людей побачили її роботи. Проте наразі це залишається її маленькою мрією.
Володимира також зізнається, що ще не вирішила, куди саме буде вступати після школи. Проте їй хотілося б повʼязати своє життя з малюванням й надалі.
«Я думала, що можливо зможу піти навчатись на дизайнера. Або щось повʼязане саме з малюванням. Рідні підтримують мене в цьому й кажуть, що професію варто обирати за своїм бажанням. Проте як усе це вийде, побачимо згодом, — підсумувала Володимира Коцюруба.
The post Під її руками оживають краєвиди: як школярка-художниця створює неймовірні картини appeared first on Місто.
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓